Фальшива історія: навіки разом. Совок довбаний 53

Подписаться 3,4 тыс.

Просмотров 1,4 тыс.

50% 1

Історія України в УРСР: що і про кого з українських діячів знали в совку.
Чи була Україна "між рівними рівна", як співалось у гімні УРСР?
Звідки українські діти дізнавались про рідну історію? Чи знали вони, "за що вмирали наші предки"? Що розповідали про Богдана Хмельницького і Івана Мазепу? Як можна було дізнатись про приховані радянською цензурою події? Кого пускали в архіви, а кого ні.
Наталка Зубар і Оксана Яцюк розмовляють про історію у совку, свої уявлення і згадують людей, які допомогли зберегти і передати інформацію про давні події.
Подобається Совок? Як ви можете нам допомогти?
Стати патроном. Наш Патреон тут / sovokseries
Інформаційний центр “Майдан Моніторинг”
Підтримати наші проєкти maidan.org.ua/supportmmic/

Опубликовано:

8 дек 2023

Ссылка:

Скачать:

Готовим ссылку...

Добавить в:

Мой плейлист

Посмотреть позже

Комментарии : 27

@pao11235 6 месяцев назад

Мені вдалось визначити, від коли я слідкую за вашим каналом. Від відео з Євгенією Кузнєцовою. Дякую за ще один цікавий випуск! Впало в око, що Україну і росію, які обоє жіночого роду, зображають у вигляді чоловіків. Хоч і погоджуюсь, що образ козака і справді несе багато сенсів і може бути вдалим образом України.

@NatalkaZubar 6 месяцев назад

З іншого боку мосту там все ще є рабочий (русскій) і колгоспниця (українка). Покажу колись. Я чим більше дивлюся навколо в ці старі артефакти, тим більше бачу в них абсурд, який частково міг бути закладений свідомо, або з перепою.

@annamotuz4615 6 месяцев назад

Щиро дякую за новий "Совок"

@user-le7pb4qi8m 6 месяцев назад

Дякую, що дивитесь!

@NatalkaZubar 6 месяцев назад

Дякую!

@user-vc8hu3kt8c 6 месяцев назад

Багато було позитивних моментів, але ще більше негативних.Я запам'ятала випадок з дитячим лікарем.Прийшла до мене і каже: вы живёте в городе ( Виннице) ,а почему то разговаривайте украинским. Мама відповіла...бо ми українці.Здивуванню не було меж.

@user-le7pb4qi8m 6 месяцев назад

Я, здається, згадувала вже випадок з однокурсницею. Вона розповідала, що теж колись заговорила з лікаркою українською, а та їй каже - "Запомни, девочка, с врачом надо говорить по русски". Оце "українка, знай своє місце", воно не відкрито проголошувалось, відкрито було "між вільними вільна", а десь на нижчому рівні було постійним тицянням - "по русскі гаварі" або здивуванням, а почему ви на украинском...

@NatalkaZubar 6 месяцев назад

Я не зустрічала жодного україномовного лікаря в Харкові до 2014 року. Медсестер і фельдшерів - бувало.

@TheOleksiysvit 6 месяцев назад

все-таки цікаво іноді спрацбовувала совіцька пропаганда. Розказую на своєму прикладі. Був я ще дитиною, може у 5-6му класі. Ходили ми з батьком на піші екскурсії Подолом (старовинний район Києва). В нього від роботи влаштовували такі екскурсії, їх була ціла серія. І от тоді я вперше почув про Мазепу. Екскурсоводка розказувала, як він багато всього там будував, але в результаті був поганий, бо зрадив Петра. Ну, поганий, значить поагний. З тим я і жив по тому, особливо не переймався. Але, мабуть, якийсь когнітивний дисонанс з тих екскурсій в мене залишився. Бо одного разу десь чуть почув, що Мазепа насправді був добрий, то якось так моментально прийняв цю версію, і відчув з тим душевний комфорт. Схоже відчуття було після прочитання "Ледокол" Віктора Суворова. Але там процес сприйняття правди був більш болючий.

@user-le7pb4qi8m 6 месяцев назад

Знайоме мені це враження, когнітивного дисонансу. У мене таке було, коли читала радянські твори про УПА, от ніби про бандитів, а враження, що про своїх.

@NatalkaZubar 6 месяцев назад

Мені виховники не називали слово "дисонанс", але дуже добре навчили, що це таке і як до того ставиться. Якщо дуже спрощено - як реєструєш дисонанс це значить, що хтось бреше. І якщо це важлива тема, то розбирайся хто саме. Що совкова пропаганда бреше вся я дуже рано була навчена.

@TheOleksiysvit 6 месяцев назад

@@NatalkaZubar"держава, збудована на брехні" - фраза, яку я пам'ятаю з дитинства

@user-rv7iu8cn4u 6 месяцев назад

Гімн срср,далі фізичні вправи

@pao11235 6 месяцев назад

Нарешті! Нарешті пані Наталка розповіла, чому саме її навчили в родині, що саме треба шукати в текстах.

@NatalkaZubar 6 месяцев назад

Ну це ж не єдине було. Я часто подібні лайфхаки згадую в Совках.

@pao11235 6 месяцев назад

@@NatalkaZubar Мені чомусь саме це найбільше запам'яталось. Тобто як Вас вчили читати.

@NatalkaZubar 6 месяцев назад

@@pao11235я ж не все розповіла! Все взагалі починалося з "вихідних даних" та тої сторінки, що йшла за титулкою, забула термін - чи то кронтитул чи контртитул.

@pao11235 6 месяцев назад

@@NatalkaZubar це та сторінка, де пишеться коли і де надруковано, а токож ISBN?

@TheOleksiysvit 6 месяцев назад

а та картина з лелеками продається?

@anatvlasyk5104 6 месяцев назад

Взагалі то роман Я Богдан опублікований в 1983 році. Просто Загребельному дозволялось більше ніж Оксані Яцюк...

@user-le7pb4qi8m 6 месяцев назад

Дякую за уточнення. Я пішла в гугл і це було в Романах і повістях, 7-8 випуск 1984 року. А я його читала десь в 1985, не раніше. Бо в 1983 році Оксані Яцюк дозволялось ходити в школу і читати газету "Комсомольськая правда". Але я пригадую десь пізніші його ефіри на УТ, зустрічі з читачами чи що. І там він розповідав про оці щоденники. Мені чомусь здається , що я була вже старша, коли ці ефіри слухала.

@user-le7pb4qi8m 6 месяцев назад

Ні, це не Енсен. Це художній твір я згадую. Він, здається, був написаний кимось з сучасних шведських авторів.

@NatalkaZubar 6 месяцев назад

Що Загребельному більше дозволяли, то це точно

@Maxa2408 6 месяцев назад

А в Галичі Станіславської обл.була українська мова і література. Російська м+л були теж. Гімн я пам'ятаю лише український.

@user-le7pb4qi8m 6 месяцев назад

Тобто гімн УРСР ви пам'ятаєте чи гімн срср українською мовою?

@pao11235 6 месяцев назад

Пані Оксано, як Вам вдається так багато читати?! Ви в кожному випуску згадуєте добрий десяток якихось книжок і кожного разу це інші книжки. 😶

@user-le7pb4qi8m 6 месяцев назад

Я зараз читаю набагато менше, але в дитинстві і юності я читала в кожну вільну хвилинку,, я дуже любила читати, мабуть, це якась нейронетиповість, але в часи срср люди читали багато, бо не було варіантів дозвілля. Як воно вдавалось, книжки в мене лежали всюди, я йшла снідати і читала, вечеряла і читала, я їхала в трамваї чи чекала сільського автобуса і читала. В мене був до сорока років дуже добрий зір і це дозволяло читати в будь-якій ситуації.