Підтримати канал і озвучку нових книг можна за посиланнями нижче: МОНО send.monobank.ua/jar/9vvfDoJyAk ПРИВАТ next.privat24.ua/send/chxix НА КАВУ buymeacoffee.com/foliant PayPal - pozitor@gmail.com Або на карту банку: 5375 4112 1933 4260 - МОНО 5168 7521 0392 8597 - ПРИВАТ 4790 7299 3812 3155 - ОЩАД 4119 9700 1543 5997 - РАЙФАЙЗЕН ЩИРО ВДЯЧНИЙ КОЖНОМУ З ВАС ЗА ПІДТРИМКУ
Дивовижне чуттєве оповідання! Скільки людей - стільки і різних стосунків, не схожих на ті, які вже знаєш! Дякую, пане Ярославе, Ви розкриваєте своїм читанням світ всесвітньої культури!
Судилося. Судилося їм обом знайти свою справжню любов і бути щасливими завдяки своїм особистим рисам . Величезне ДЯКУЮ, прекрасне оповідання і його душевне прочитання
Який дивовижний світ! В кожному куточку - свій менталітет, свої правила. І у нас деякі батьки "не відпускають" своїх дорослих дітей від себе. Проте, одна справа, коли це чисто психологічний вплив, а інша - коли це правила суспільства, обов'язок дитини не покидати батьків до їх смерті. Дякую за цікавий твір.
Що іще мені подобається на вашому каналі,так це презентація- малюнки до оповідань👌👍 Завжди дуже красиві "обкладинки".Одразу хочеться перейти на сторінку, роздивитися картину і послухати оповідання😍👍Браво художнику,який допомагає вам оформлювати ваші цікаві розповіді🤩
Кому пародія, а кому щастя. Не треба жити своє життя за принципом ''а що люди скажуть'', бо скажуть вони в любому випадку. Сумна історія. Дякую, пане Ярославе, за чудове прочитання. Хай щастить!🫶
Дякую, пане Ярославе! Таке сумне оповідання, але втішає те, що хоч і не надовго, Джим та Айлін знайшли одне одного і зазнали кохання. Впевнена, що їх душі возз'єдналися, щоб вже ніколи не розлучатися.
Інколи зустрічаю на вулицях міста такі "пари" - маму і дорослу(в літах) доньку ,або сина...жахливе видовище.Погляд у вже дорослих дітей наче у заляканої собаки😢,невпевненість у кожному русі і страх перед світом- ось чим виливається надмірна опіка, прив'язаність і безмірна" любов "до своїх дітей.Хоча,яка любов, просто егоїзм і страх залишитися самою до кінця свого віку...А могли б втішатися радістю стати любимою бабусею...
Дуже цікаве оповідання,але з гірчинкою,з сумом.Ну чому закохані молоді люди не можуть бути щасливими,відразу щось втрутиться,аби цьому завадити .Дякую,вам Ярослав за гарне прочитання твору.
Та отож, століттями Українську мову принижували, а тепер радіємо, що можемо її слухати, особливо приємно коли без російських перекручів, суржику та наголосів на російський манер.
