Як росія намагалась захопити нас через культуру // ДОВГА ВІЙНА: Частина 2 // Олексій Ковжун 

Овва, ми з вами однолітки. Я пам'ятаю, як хтось зі знайомих або друзів батьків дивився привітання з московії, ми не дивилися. В мене навпаки школа була "не дуже", якщо м'яко сказати. Завдячую своїм батькам! Їх виховання, хоч ми й зросійщені, але ніколи не асоціювали себе з московією.

Мені 61,але розібратись у тій купі лайна,яке на нас лилось з "голубіх екранов",було доволі важко. ❤❤❤🇺🇦🇺🇦🇺🇦

@@user-of8be1up9d у русні фаншні "мізки не на місці" це коли смієшь думати, а от коли тупа пьян селюцька і тільки знаєшь як повторювати за тупими у Кремлі то тоді "праавільна всьо прасек, ік".

Мені 60. Вважаю мені пощастило, що ні мої діди, ні батьки не асоціювали себе з русскіми. Були гарні учителі в центральній українській школі. Прекрасне викладання української літератури прекрасною учителькою. Навіть самвидав під партами в старших класах і досі мурашки під шкірою від : "Хай мовчать америки й росії, коли я з тобою говорю". Мені досі дико, чому людям так легко вбити у голови ці московські штампи про укрліт. Навіть в совєтськошкільному варіанті вона на це не заслуговує. Але..., навіть в гарних класах читають від сили 5 чоловік, останні, споживають насаджувані вкиди і сентенції, розхожі в суспільстві. А останнім часом їх навчили себе дуже поважати:" кожен має право назвою думку!". От тільки ніхто не вчить, що ту думку ще треба вИносити і сформулювати! Між тим... А ще поряд, в центрі міста було дві русскоязичні школи - мастхев у кожному місті, куди здавало своїх дітей начальство і кон'юнктурщики, які добре розуміли, що руссяз - яскравий прояв лояльності і необхідна сходинка, якщо не в просуванні в кар'єрному зростанні (що давало доступ до корупційних можливостей, які завжди були основою всіх русмірсистем), то у відчутті себе "бєлой костью і голубой кров'ю" в суспільстві. Якщо перше було дітям слабо зрозуміло, то друге - дуже. Те хамство , яке демонстрували діти тих шкіл до всього україномовного було нестерпним. (От аристовічь- яскравий приклад тієї мерзоти, а теперішнє його поводження у сучасній ситуації гарно демонструє, наскільки це ниці душі, і як вони хотять повернути собі цю їхню звехність над іншими. Один прибалт про таких сказав:"оні нє хотят бить равнимі, оні хонят бить пєрвимі і главнимі"). А його культивування цього перетворилось дуже скоро на лавину. Порядним українським і інших національностей дітям не було зрозуміло як так, що коли у нас вчать "скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина", оці нікчеми при одному русскому, з якого не годині злізти навіть у спілкуванні з рідними , так хамсько себе ведуть з іншими. Тільки зараз зрозуміла: " треба хоч раз бути людиною, щоб це правило діяло. А Московія завжди, насаджуючи різними способами свої цінності = свою культуру, спрямовувала зусилля на випритравлювання душ, і поступово крок за кроком, наполегливо культивувала і культивує в людях наймерзенніші риси. А брехнею і добрих людей одурювала і використовувала як корисних ідіотів. А ще в совєтському суспільтві була купа символічних "добровольно-прінудітєльних" організуючих інституцій. А тепер їхні політтехнологи ще й тим намагатися компроментувати тих, хто веде проти їхнього руссміра активну війну:" ішь, какая патріотка Украіни! Да она била комуністкой! Да она била парторгом в тєатрє". А їхній головний блазень Жиріновський давно і прямо проголосив навіть таке :"Оні, імєют фаміліі на -ов, на русском разговарівают, і нам сопротівляются! Да нападом іх всєх!" Але! Наші русскоязичні часто чують все звідти, а це не бачать і не чують! Та все буде УКРАЇНА! Той же жирик сказав : "чтоб я здох, еслі рассія нє побєдіт!" - Земля бетоном!

Мені 37, я виросла на Херсонщині. Навіть не знаю, хто у мені виховав патріотизм, але схиляюсь до думки, що шкільних хор, де ми співали українські народні пісні. Батьки не були совкодрочерами, а скоріше з комплексом меншовартості. Незважаючі на російську мову, ми любили Україну, свій дім, свою Херсонщину і ніколи не поєднували себе з росіянами.

І страшно😢

Це з пісні Хейстспічу.

@@oksanam2681 не страшно. Світ ніколи не був мирний. Не треба жити в ілюзіях

І дай Бог. Не сама війна, фізична. Але кожне наступне покоління має пам'ятати скільки ми мали в січні 2022 і скільки втратили тепер

А хіба ця війна не триває 400 років? І буде тривати, доки московити не визнають себе правонаступниками улуса Джучі, а не краденої історії Русі зі стольним градом Київ. Так що ця війна надовго, тому виховуймо дітей у постійній бойовій готовності, як в Ізраїлі, і інформаційна просвіта необхідна, і на довгі роки.

Який жах, в Україні є українська мова. Жахливо що скільки колонізаторів в нас живе.

А насправді було "ущємлєніє" нашої мови, мови української, в самій Україні.

Оооо я також пам'ятаю, як чи то радіоведучий чи то власник радіостанції, щодо українських пісень відзивався "нє фармат"

І серіали "Баффі", "Друзі", "Чи боїшся ти темряви", "Пригоди Геркулеса" тощо)

Альф то святе,й досі фразами спілкуюсь

Я з того покоління. В нас є щеплення.😊

Кенан і Кел українською теж були неперевершені

А хто пам'ятає серіали "Динозаврики" "Германова голова"

Ні це короткий огляд, деталізація мала б розтягнутись на кілька годин

Так не тільки в 2000. В нас донька 2010р, дитячу книгу чи журнал достойної якості українською мовою спробуй було ще знайти, от з 2014-го стало легше, більш різноманітніше. І читати вчили вже саме українською. Хоча нам дарували книжки російською мовою😢

Я вчився у русифікованому Кам-Подільському на Хмельниччині і там купував українські книжки.Там їх не купували і туди їх пхали.У нас на Тернопіллі були лише рускєє.То така політика лукава була.

Гарі Поттер в перекладі абалагалмаги відкрив для мене українську мову, до цієї книги через тотальну русифікацію книги українською сприймалися як второсортні, аде пімля цієї захопливої історія я змінив свою думку

Я як лікар -інтерн хотіла знайти відео в ютубі про дерматологію (елементи висипу і тд ).На моє здивування,відео українською дуже важко знайти .Якщо і є відео українців ,то вони російською ,навіть попри повномасштабне вторгнення

Поки слухала відео ,то згадала одну деталь .Моя подруга колекціонує книжки .До повномасштабного вторгнення у неї всі книжки були російською ,бо "там більша суть ,кращий переклад ,українською не цікаво ".А тепер вона не знає ,що робити з тим всим мотлохом ,що написаний російською .Читати ?Не хочеться російською .Заново купляти книги українською ?Потрібно багато грошей

Хто цей перекладач і коли це було? Теж шокована

А він був у 90-ті на телебаченні.

Як це не вистачало? Я його з дитинства памʼятаю.

😂

Степан ніч люблю його

що означає гльот?

@@5kopiyok це россійською "бояришнік".

@@olex-d То дід плакав з радості (що дитина - не знає що таке гльот (дешеве бухло?)) чи з горя (що дитина - не знає слів широкого вжитку)?

Гльот, вибачте -- діалектизм! Проти цього не маю нічого, але загально-уживаним є варіант -- глод... Приклад: настоянка глоду, яку знайдете в любій аптеці! 🙂

@@walery2192 ну ви мабуть знаєте, що така вимова слів характерна для східного діалекту. Пом'якшення.

Отож! Привели війну в Україну самі!!

@@user-uc9zd9hs4m обстрілюємо ми себе теж самі👍🤦🏻‍♀️

@@user-uc9zd9hs4m Ніхто її не приводив росія, як завжди, сама прийшла вчити нас покори, але щось пішло не так.

От 100%.А по факту,людям потрібні і пісні,щоб душу перевернули,і пісні,щоб десь в машині послухати. А на вільне місце аж бігом заповзає російське. Тому тільки так-всі ніші мають мати украінський контент

🤣🤣🤣по "бальшому бараномарахвону"???🤣🤣🤣 Ви серйозно ???🤣🤣🤣. Та ZEльониє крємляді краще собі око на сраку натягнуть ніж будуть справжнє українське по ТБ транслювати.

а хіба воно вам потрібне ?)))

@@askander2006 або чи потрібно це споживачам бараномарафону???

@@askander2006 Я не дивлюсь телебачення. Але. Всі сусіди і родичі постарше дивляться. І я дуже хотіла би щоб вони це побачили. На них дуже важливо щоб не я, а по телевізору це показали . Нажаль.

@@SvitlanaKovalchuk массам аламосейчук 😥

І, оте "сАвєЦкАє наслєдіє", яке хотіло провести парад на Хрещатику, наше сучасне ЗСУ розвіює з вітром... 😊

Абсолютно вірно! І, навіть, остогидлий мені Поплавський (прихильник ригів), з його однаковим бум-цик-цик -- це теж наша масова культура!!! 😊

ковЖуна

Ще з антізомбі його дивлюся))

​@@tommyganswag5411 Ще з 1992‑го :) Не памʼятаю точно назву програми, якось типу «Пост» - чи то музикальний пост, чи то рок‑пост, якось так. ⁠

Дякую

Виправте прізвище

"У цьому полі, синьому як льон..."

Ніколи не треба сильно узагальнювати, а писати про себе! В вашому випадку, кусок фрази: "якби ми..." , треба писати: "якби я..."!!! Все інше -- чудово!.. Я вас поправив тому, що моє позбавлення шор, стосовно роzzіян, їх культури та історії, відбулося набагато раніше та при інших обставинах... 😊

О! Ми з братом теж дивилися👍😊

Чудовий мульт, і я дивилася)

Пане Андрію, зробіть спільний стрім з паном Олексієм за нагоди. То ж цікаво буде🙄

От нащо оце нагадувати?!))

​@@DmitriyChuchmay бо щоб робити висновки треба розуміти що відбувається навколо.

Таак...Не рахуючи людей в алко-наркотичному тумані, багато українців гайнули за кордон, рили городи на дачці без телевізора або сиділи від зорі до зорі по базарам на клітчастих сумках...Культура була поза межами досяжності... Пам'ятаю, музикант з Дахабраха розповідав, що роздивлявся якісь антикварні речі на Андріївському узвозі. І продавець, якого він щось спитав українською, відповів ''Едь домой, картошку копай'' І це сказав навіть не охоронець дорогого ресторану чи готелю і не власник антикварної крамниці. Це сказав нелегальний базарний торгаш (неважливо де і що він продає). Абсолютно уродські часи...🤦‍♂️

@@user-ij3ws3ii7rТакої аморальної мразоти на Андріївському та на Петрівці,- і зараз багато !

​​@@user-ij3ws3ii7rсаме так, уродські. Ще більш обідно через те, що у Європі й Америці це були досить хороші часи. За винятком, звісно, колишньої Югославії. А так захід у 90-ті насолоджувався життям, добробутом і спокоєм.

Ооо, ну, квартал 95 - це щось...😅

QTV - дуже базована річ

Точно!! Його неймовірно цікаво та пізнавально слухати

Коломбо❤. нарешті я зрозуміла, чому не дивилась в дитинстві російське. з малечку вивертало.

Коломбо та Альф рятували нас

Коли, вперше/вдруге побачив Коломбо -- не міг його терпіти! А, потім, з часом -- зайшло! Зараз, згадую з невеликою, але приємною ностальгією ;-)