Про суржик Я з херсонської області. Вся область тут розмовляє на суржику. Але місто Херсон говорить переважно російською. Чому? Все просто: ми, сільські жителі, їдемо в місто і соромимся там свого суржику. І тому переходимо на прийняту в місті мову - російську. Але ж і ті, хто народився в Херсоні і з дитинства говорить російською - вони діти, внуки або правнуки тих, хто одного разу приїхав з села та перейшов на російську. Саме тому я вважаю, що суржик - це наш єдиний шанс перейти на українську. Бо далеко не кожний житель Херсона готовий перейти з російської на українську. А ось повернутись на суржик - легко. А де суржик - там вкраплення українських слів. І так перехід на українську відбудеться значно легше. І взагалі, я зовсім не розумію хайту в сторону суржику. І справа навіть не в тому, що це унікальна «мова» моїх предків і чому взагалі я повинна її соромитись? Справа в тому, що суржик - це нормально. Це діалект української. Моїх рідних соромили за суржик виключно для того, щоб вони перейшли на російську. І я пишаюсь тим, що вони не перейшли на російську і навчили мене суржику. Я впевнена, що якби не ця зневага до суржику - в Україні вже давно б не залишилось виключно російськомовних міст. Я сподіваюсь, що в Україні з’являться адекватні філологи, які будуть боротись не за чистоту мови, а за її різноманіття. І ми, суржикомовні, нарешті перестанемо соромитись і переходити на російську. Ми хочемо бути такими ж самими громадянами, нам неприємно, коли до нас ставляться як до розумово відсталих. Лише коли нас почнуть сприймати як рівних - ми перестанемо соромитись і почнемо інтегруватись в україномовне середовище. Тому від щирого серця дякую за цей випуск!
після проведення заходів з перегляду поточного відеоматеріалу мною було виконано роботу з натискання інтерактивної кнопки під назвою "лайк", або ж "вподобайка", що знаходиться під поточним відео-контентом
Ось ви кажете, що нам лише здається наче у слові Hackers йде звук "х", але якщо ми подивимось у будь-який фонетичний довідник - ми побачимо, що там саме глухий гортанний фрикативний, котрому в українській мові відповідає саме літера "х", а не дзвінкий гортанний фрикативний, котрому відповідає літера "г". Це нагадує якусь прескриптивістську шизу, коли носії англійської чують, що "h" звучить як "х", носії української, котрі хоч трохи вчили англійську, чують що "h" звучить як "х", лінгвісти записують звук, котрому відповідає ця літера саме як глухий гортанний фрикатив, але ми все одно будемо тулити всюди "г" тому що СТАНДАРТИЗАЦІЯ. Якщо ж базувати аргументацію лише на тому, щоб було не як у москалів, то подумайте ось про що: зазвичай, російські слова, у котрих "h" транслітерують як "г"(російську), були запозичені за царя панька, у той самий час, коли новіші слова транслітерують ближче до оригинала, через "х". І ось, дивлячись на це, задайте собі питання, а чи не може вийти так, що ця традиція тулити усюди "г" як раз прийшла з Москви? Повертаючись до стандартизації, хочу додати, що якщо нам потрібен єдиний суворий стандарт(навіщо?), то чому треба стандартизувати саме варіант, що знаходиться далі від оригіналу? Може тоді ще в транслітерації японської систему Поліванова зробимо єдиним стандартом? Ну й так, я не проти, якщо хтось використовує як на письмі, так і в повсякденній мові в англіцизмах "г" замість "х", тому що так звичніше, але яким потребам мови відповідає саме принципове "гекання" через силу? Потребі у кринжі? А гарпун - узагалі невдалий приклад, адже прийшов до нас не за англійської, а з французької мови, до того ж через нідерландську, де "harpoen" дійсно вимовляється саме з дзвінким гортанним фрикативом /ɦɑrˈpun/ - пруфи в вікісловнику ;)
Та це не правильно - ІМХО, хто привик,- нехай розмовляе на укр-мові, але, як бачиш, трапляються персонажі,які вважають, що в них щелепа виросла не з того місця)Тож,- не будем їх засуджувати,- нехай говорять, як привикли..)
У порівнянні з нинішньою українською мовою Приазов'я та сходу вам можна давати докторську з філології . КРАЩЕ ХРІНОВО УКРАЇНСЬКОЮ НІЖ ІДЕАЛЬНО РОСІЙСЬКОЮ.СЛАВА УКРАЇНІ! P.S. Всіх зі святом!
Господи, який теплий і ламповий випуск... Як було раніше класно, до повномасштабного вторгнення і без трагедії на Каховський ГЕС, і Майкл новини розповідав(((
Велике спасибі Майклу, наче з язика зняв усе, що накипіло відносно мовного консерватизму та пропаганди прескриптивізму. Дайте Українській мові розвиватись та ставати все кращою!!
одна моя колега постійно вживає, де треба і не треба, фразу - "згідно чинного законодавства". цей канцеляризм просто хіт, яким ми на роботі підколюємо один одного 😁
Я з 2004-го перейшов на українську мову. Але тільки з друзями, родичами з села, та в соцмережі. На роботі поки-що користуюсь російською. Точніше з російськомовними колегами. А таких там 70 % персоналу. Вітання з Дніпра !
Круто, що зробили такий випуск. Я собі задаю питання, чому люди, які вивчились в Україні, чиї діти зараз ходять в школу і навчаються українською, приходять додому і чують російську мову? Чому люди 40+ до цих пір тримаються за минуле і не хочуть мовної ідентифікації? Буду шукати в психології, бо щось тут не так.
Люблю Ваш канал, та шановні, не перекручуйте, будь ласка... Пані Ірина Фаріон не тільки не заперечує діалектизми у своїх промовах, а навпаки - стверджує, що вони збагачують нашу мову і роблять її живою. А в серії своїх щотижневих випусків "Протианглізм" надає шикарні численні синонімічні ряди від простих до дуже цікавезних словечок, якими варто додатково збагатити свій словниковий запас. Це взагалі не про книжну, неживу, уніфіковану, вичурну, літературно правильно мову. Це про живу і прекрасну, нашу рідну... Слузайте оригінал, ютуб відкритий, перш ніж додавати штамповані твердження про людину заради веселого слівця і вподобайок. Без образ, дякую
Я вважаю, що потрібно шукати українські відповідники до іншомовних слів, вони деколи крутіші і зручніші, ніж новомодні. І не швидка допомога, а а нагла допомога. І я працівник філогічного патрулю ордену "Свободи" імені Ірини Фаріон
@@nomad_wizard6865 Та ладно, досвід совка каже, що ще й як змусиш. Я особисто знаю людину, що народилася за незалежності та в Одесі перейшла на московську, щоб не показувати що вона з маленького міста (менше 100к). Та зараз її вже трясця зручніше саме московською.
А ви поекспериментуйте.... До людини,яка розмовляє російською мовою 19ст зверніться великою і могутню,всесильною мовою вєри сердючки... Ох як їх карячить...
Ваш контент найкращий) Ви інколи можете робити рекламу менш популярним і в той же час УКРАЇНОМОВНИМ блогерам щоб популяризувати "українськию ютуб" Я вас благаю допоможіть комусь з "автомобільних" україномовних блогерів. Я думаю це буде цікаво багатьом. Завдяки вам я тепер слухаю музику україномовних виконавців, історію української держави, мови і всього іншого. Завдяки вам "українськию ютуб" розвивається. ВАША КОМАНДА НАЙКРАЩА, ДЯКУЮ))))
В мене особиста трагедія. Цього року отримувала id-картку і мені змінили транслітерацію к 45 рокам: була Gulnara, а стала Hulnara. Хоч бери і на старість ім‘я змінюй. І це все через те , що в 1996, коли отримувала пкрший український пасплрт мені ніхто не підказав, що тре писати Ґульнара а не Гульнара. (((((
Тільки нещодавно почала дивитися ваші шоу, мені воно дуже подобається) Проте я не погоджуюся із тим, що ті хто жив на території України протягом усього свого життя раптово мають змінювати свою мову на манер діаспори. Мені здавалося, що навпаки, діаспора яка на даний момент майже не схожа на стандартне звучання нашої мови має корегувати (за бажанням) себе на український лад. Воно логічно, що той, хто живе в оточенні української та російської мов, буде схилятися до російського вимовлення. Аналогічно з діаспорою, яка живе спілкуючись іншою мовою. Тоді чому б не залишити два варіанти спілкування? Якщо ви вже кажете за "живу та народну мову", то чого казати нею ті ж самих "гакерів" яких ніколи не почути в сучасних межах території України? Тоді вже зізнайтеся прямо :" Робимо абсолютно все, аби не схожими на росіян". Але чи буде з того сенс, якщо така поведінка лише розбиває сварками україномовне суспільство ...
У всіх країнах є діалекти, але це не заваджає тому що культурна та освічена людина вміє срілкуаптися літературною мовою. І коли я розмовляю граматично невірно на мене дивляться як на селюха. Не потрібно змішувати грушки щ яблуками, мова про різні явища.
@@user-ml8xn2dv6d Тут якраз приклад не зовсім вдалий, тому що це слово грецького походження, а там є звук "г". До речі, це демонструє ще одну проблему: далеко не всі іншомовні слова походять з англійської, фонетика в різних мовах своя, тому і передають по-різному. І ще чомусь ніхто не говорить про той факт, що британське і американське h - зовсім різні звуки. Американське h справді схоже на "г", британське - ні.
@Vivitan, дякую) Суть я розумію, а от вимову саме Crash зустрічаю скрізь різну (одні говорять "краш", інші - "креш"), особисто я схиляюсь до останнього варіанту, але часом задумуюсь чи правильно)))))
Фаріон нейметься з за того що ми позичаємо і надаємо перевагу запозиченням слів які по сенсам обширні а потім обрізані і пояснені нами , замість того щоб просто знайти наше рідне українське слово на те значення яке ми хочемо виразити або зробити словотвір)
Як тільки з'явився проєкт «Ґратипесикдужкагривнязнакпитаннядолярнуль» - запам'ятав відразу, та використовую на практиці, як розговірку та засіб трішечки протверезіти! Та клав я прутень на неймінґ! Не змінюйте :)
Цікаво, що по ходу відео листав коментарі, зупинив відео щоб декілька хвилин витратитити для нормального запам`ятовування і вимовляння, увімкнув відео і одразу цей момент був 34:53.
@Сэмпл Симпл ні, форма "первий" це наша початкова форма цього слова, яку згодом витіснила взята з польської мови "перший" з типовим польським шиплячим "-ш-"
Запозичення має сенс, якщо запозичений варіант коротший (наприклад, емейл), або в українській мові немає відповідника (наприклад, інтерфейс), або якщо запозичене слово позначає явище, процес чи подію, яка вперше відбувається чи була відкрита або вигадана нещодавно (наприклад, Ковід-2019), але "агритися", "чілити"... такі слова є індикаторами дуже маленького словникового запасу мовця...
