Все завжди добігає свого кінця, раніше чи пізніше.
Цей трек про кінцеву зупинку кожного російського окупанта, що прийшов на нашу землю зі зброєю в руках - про наше поле, про наш чорнозем.
У цьому треці вся наша лють і ми хочемо, щоб ви також відчули її. І поки у нашій країні йде війна, ми будемо кричати про неї на весь світ. І ми хочемо, щоб ви також кричали про неї з нами.
Вони хотіли, щоб ми втратили свободу, життя і націю. Та ми все ще тут. І скільки б біди на наш вік не випало - нас так просто не зміниш, не зітреш.
Слава Збройним Силам України, що дають пизди цим нелюдам.
Текст:
Вже поросли травою
Ці вулиці різні були після бою
Змінилось тут все окрім присмаку болю
Ці зими, що будуть... Ми бачимо далі
Ті фото, що будем робити невдалі
Навіщо нам стріляні гільзи іржаві?
Хто я? Що ти?
Всі девять кіл ти йшов за золотом
Давиш квіти
Невже ти не знаєш? Де лежиш - їм рости!
Я знаю тих, хто двічі воскресав
Секунди до смерті, в пеклі чув праведні слова
Ви ворони дикі, котрі вже не мають гнізда
Нам є що сказати, вам всім тут, вам всім тут пизда!
Прозрівши чистете від бруду старе вікно
Ти все розумієш, дно…. це і є воно
І так кожен раз, ти обирав це сам
Ти знав, вибір є в кінці тунелю
Пройти чи бути тінню без слів
Хто вас вів? Це є кінцева, наше поле… Попіл ти і це твій кінець.
Нам є що сказати. Вас всім тут, вам всім тут пиздець!
А тепер головне
Нас цей рік не змінив
Час так швидко мине
Нас цей рік не змінив
Хоч обличчя сумне
Нас цей рік не змінив
Нас цей рік не змінив
І так кожен раз, ти обирав це сам
Ти знав, вибір є в кінці тунелю
Пройти чи бути тінню?
23 июн 2022
