Марий муро - калыкын кугу поянлыкше! Марий йылме. Marij jəlme. Марий-влак. Çармăс, чирмеш. 2nd Collection of Mari songs. 20 hits in Mari language - en.wikipedia.o.... Republic of Mari El (Russian Federation). Mari speakers, known as the Mari (en.wikipedia.o...) live primarily in Mari Republic but also in Tatarstan, Udmurtia, and Perm regions. Most Mari are members of the Orthodox Church. Pagans constitute a significant minority of 25 to 40% of the Mari. According to their beliefs, nature exerts a magical influence over people. The Mari also believe in a number of half-men, half-gods (keremet) who live on earth. The most revered of these is Chumbulat , a renowned leader and warrior.
Марийские песни II. Марийские песни. 20 песен на Марийском языке. Марийцы (мар. мари, марий, мары, маре, мӓрӹ) - народ в России, в основном в Республике Марий Эл. В ней проживает около половины всех марийцев, насчитывающих 547 тысяч человек (2010). Остальные марийцы рассеяны по многим областям и республикам Поволжья и Урала. Считается, что первое упоминание о черемисах встречается в 6 в. у готского историка Иордана. Предки современных марийцев между 5 и 8 веком взаимодействовали с готами, позднее с хазарами и Волжской Булгарией. Присоединение к Московскому царству было крайне кровопролитным. Известно о трех восстаниях - так называемых Черемисских войнах 1552 - 1585 гг. Вторая Черемисская война носила национально-освободительный и антифеодальный характер. Марийцам удалось поднять соседние народы, и даже соседние государства. В войне участвовали все народы Поволжья и Приуралья
Марійські пісні. Марійці (марій. марий) або черемиси - народ у Росії, в основному в республіці Марій Ел. Виділяють три групи марійців: лугові, гірські, східні. Українські чемериси - етногрупа марійців, що переселилися в українські воєводства Речі Посполитої в 1527, а також протягом 40 років черемиських воєн. Одна з найстаріших і компактних груп інородного населення в Україні, відома під застарілим етнонімом «чемерис». За даними академіка Ярослава Дашкевича, зберігали національну ідентичність, мову і традиційну релігію до кінця 18 століття, так звані «Барські черемиси» - до кінця 19 століття (Від назви міста Бар на Віниччині). Основне місце розселення - Бар на Поділлі (з 1541-1542), де створили окрему автономну частину міста «Чемериський Бар». Виконували сторожову службу, захищаючи Поділля від татар, беручи участь у походах на Причорномор'я. Інші поселення - подільське місто Черемиси (з 1600; на початок 18 ст. припиняє існування); передмістя Черемисівка (виникло після 1607) сучасного села Сальник Вінницькій обл.; р. Чемерпіль (з 30-х років XVIII ст.) тепер Кіровоградської області, колишній Чемериський Бар - нині с. Чемериси-Барські біля Бара. Окремими сім'ями чемериси жили в Каневі (сер. 16 ст.). У мовному відношенні в 17 столітті асимілювалися з українцями. За приблизними підрахунками в 70-х роках 16 століття на Поділлі проживало не менше 1-1,5 тис. чемерисів; в 70-х роках 17 століття - близько 10 тис. До кінця 17 століття були консолідованим острівним етносом з досить стійкими етнічними бар'єрами. Їх центрами були Кам'янець-Подільський і Бар. Проживання чемерис залишило помітні сліди в українській антропонімії (прізвище Чемерис), топонімії, матеріальній культурі (чоловічий верхній одяг для верхової їзди - чемерка, була поширена до 20-х років 20 століття; чемериська вишита сорочка 17 - поч. 18 століття впливала на українську), а також в українському фольклорі Поділля.
List of songs:
1. Елена Иванова. Мемнан муро. Урал марий влак.
2. Вадим Краснов. Люда (припев)
3. Калтаса кун. Константин Зайнетдинов.
4. С. Янсубаев - Эрвел марий сÿан
5. Марий Эл анс. - Вич пар
6. Олег Славин - У ий дене, Марий Эл
7. Мария Березина. Уна муро.
8. Лариса Ильина. Ну Молан.
9. Каче-влак - Марий улна
10. Мур полек
11. Иванов Саша. Киров вел куштымаш.
12. Семенов Валерий. Шернур вел пайрем.
13. Аксар. Удыр чон.
14. Вадим Краснов. Люда
15. Ансамбль Марий Сем - Такмак-влак
16. Шакиров
17. Эрвел марий
18. Шомо кече
19. Волкова Алевтина. Шернур Куштымаш.
20. Зейнетдинов Константин. Ko yshten gyn tidym.
Зоя Бердникова - Марий такмак-влак
#Marisongs #Марийскиепесни
4 окт 2024
