If you were ever wondered how ruzzian colonialism affects modern Ukrainians - watch this animation. On my example you will understand why a lot of Ukrainians (even young one spoke russian) linktr.ee/youcanhelp_ukraine / sofiazorska
Дякую за перегляд. Тема, за яку лячно було братись нарешті отримала свою анімовану форму. Від вашого фідбеку насправді залежить багато. Анімації робились паралельно з повною робочою зайнятістю. І щоб ця анімація залишилась останньою лише на цей рік, а не на цьому каналі з кінцями, від вам потрібно зовсім не багато. Я бачу вас, 43% не підписаних) Тві переживає відверто відстійні часи, проте іншої такої платформи в мене для вас нема, того поки так. (інст не пропонувати) Рік виключно паскудний. Зазвичай я берусь за новий сторітайм одразу після кінця роботи над попереднім, проте зараз я беру перерву. Тут, у відповідному дописі тві (ще буде) та спільноті (ще буде) можете писати, які теми вас цікавлять. Це скорегує напрямок моєї роботи. На сьогодні все. Зі Святами усіх, хто відмічає. Усіх, хто ні - розумію. До зустрічі twitter.com/sofiazorska
У ти Боже мій скільки соплятини. Запам'ятай розмовляти російською не означає що ти щось маєш причетне до ₚосії. Я не дуже розумію взагалі цей репет щодо мови. Принаймні в Харкові та Одесі 90% військових розмовляють російською або суржиком і це не викликає якихось десонансів. Це дуже добре що зараз люди свідомо переходять на українську але не треба робити з цього хайп, байдуже якою мовою розмовляєш головне що наша русофобія недостатня!
@@303dddjktm6 дякую за вашу думку. анімація є свого роду художньою прозою, тому я можу зрозуміти ваш "шмарклявий" епітет. проте я не погоджуюсь з вами. ця відповідь на ваше повідомлення не запрошення до дискусії, а думка на вашу думку. продовжимо: я не поділяю опінії, що російська не має стосунку до росії. можливо ви не зчитали з моєї історії, але саме знання мови іншої країни призвело до відірваності від укр контекту. російсько в Україні через те, що віками саме росіянами українці винищувались, депортувались, а мова заборонялась. якибт різниці не було, то стелли не фарбувалиб у триколор, знаки на дорогах не міняли на російську, україномовні книжк б не спалювали і не завозили вчителів на окуповані території вчити дітей язьіку, а україномовні не опинялися б у братських могилах в першу чергу. картка "російськомовних військових" це маніпуляція, бо україномовних військових багато, а ще є іноземні легіони. Те, що в Харкові та Одесі так багато російської лище свідчення вдалого геноциду українців росіянами. висвітлювання теми дерусифікації важливо для тих, хто ферусифікується, щоб відчути спільний з кимось досвід (почитайте коментарі), для україномовних, яким не було зрозуміло, чому зросіщені були такими, якими були. тішуся, що для вас це не актуально. можливо інше моє відео знайде у вас білше відгуку. або ні, це теж нормально. румофобія дійсно не буває достатньою. дякую за ваш час
@@303dddjktm6 Русофобія апріорі неможлива кацапською, це омонімія. Шиза. Єдиний можливий виняток - ЗСУ. Але як зазначила авторка, навіть цей виняток використовують для примітивних і тупих маніпуляцій.
сама дуже тішуся, щю людям відгукнулося! працюючи над анімацією, була здивована, коли усі життєві повороти, що вели до зросійщення звелися в одну точку - знання язьіка
@@zorskanimations І не тільки! Творчі люди приносять дуже вагомий вклад у західну думку за допомогою свої творінь! Це допомогає показати всьому світу, що в цьому винен не тільки путін, але більшість росіян, які хочуть знищити усіх...
@@zorskanimations так, не принижуйте ваш труд, те що ви робите, не менш важливе, особливо зараз! Ці речі не можна порівнювати але ви, як творча людина і митець маєте розуміти силу впливу слова - це інколи корисніше і потужніше за вибухи! Бо все це впливає на душу, на сердця - мільйонів і тысяч людей. І не має терміну зберігання - це відео можна буде подивитися і через рік , і через два, а можливо і через 7, і через 50. Це чудова робота і воніюа підняла таке болюче і близьке особисто для мене питання - тому я так хочу, щоб це відео побачило якомога більше свідомих українців! Будьласка натхнення вам! І ніколи не принижуйте свій труд!
Нам із Львова часто важко зрозуміти, як важко Вам переходити на українську, зрозуміти що таке Україна, адже ми виросли в абсолютно українському середовищі. Діди та бабусі розказували жахіття яке витворяло НКВД, та вся пам'ять тут залишилась... Тому дякую Вам, що Ви знайшли сили в собі зробити цей крок.
Моя сім'я з Харкова також совок не шанує, мати постійно згадувала про всі жахи, які вона побачила, та і в принципі вчила нас любити Україну. Тільки одне "але", це було російською. Мені прикро що я вирішила повністю перейти на солов'їну мову тільки після початку повномасштабного вторгнення, хоч з дитинства обожнювала її мелодійне звучання. Хотілось би, щоб всі українці усвідомили важливість мови та відмовились від всього расісянського..
@@ilovetea_somuch Дуже цікава історія. На рахунок СРСР, він моїй сім'ї теж приніс багато горя. Мого пра-прадідуся було депортовано до Сибіру, також нашу будівлю було конфісковано а нашу тодішню сім'ю переселено до комунальної квартири. Українською мовою я розмовляв на вулиці та в школі, в інтернеті я розмовляв українською зі всіма українцями, а російською з росіянами та людьми з Казахстану та Білорусі. Коли почалася війна потрапив в окупацію через що отримав психологічне потрясіння, (побачив мертвих людей на вулиці та військових, у деяких військових не було голів або кінцівок, також потрапив під обстріл) після виходу з окупації (точніше я тоді з групою людей втік з селища) жив в родичів в Києві, мені здавалося що нічого з моєю психікою не трапилося але.... Недавно в інтернеті наткнувся на жовту пресу про екзотерику і "над-людей", і саме ця подія стала тригером для проявлення всього того що я пережив в період окупації, в мене з'явилася параноя та віра в неіснуюче, звучить дуже тупо в мене ніколи схожого не було. Зараз думаю сходити до психолога і якщо він виявить в мене серйозне порушення в психіці, піду до психіатра.
I'm from USA and while Ukraine is a very different culture than what I'm used to, I'm glad to see my country is helping you to break free from "Russkiy Mir". I hope to one day see Ukraine truly independent and a member of the EU!
"Ukraine became an EU candidate 8 years after the association was signed by an illegal government and will be in the EU as a full-fledged member in the summer. Stop, let's go in 3 months. Although not, next year. Well, a couple more years (light years)". Is that how you imagine it? 😂 Even if you are, relatively speaking, an American who is against the colonization of overseas countries and wants prosperity for the whole world, the government thinks the opposite: how to invest in them in terms of weapons, pragmatically harming one of the opponents (Russia) and not thinking about what will happen to by the countries executing the will of the United States that these countries were purposely turned into hostile ones for the Russians and the further prospects for development did not increase after that. The Ukrainian people just eat it, and voluntarily :( After the war, it’s not a fact that they will be accepted back to Russia, well, to the CSTO or the Customs Union, this people has already done so many troubles because of their belief in their exclusivity, and there are a lot of debts for Western weapons, the Russians don’t need to seize this :)
Я з Україномовної сім'ї та середовища, але мій життєвий шлях майже ідентичний. Радий за вас як за себе, ми тепер свідомі і будемо такими завжди, як і наступні покоління)
Я тебе частково розумію. В моєму випадку сім'я, друзі, шкільне життя та перерви, навіть подеколи уроки історії були зросійщеними) На щастя, я вчилася добре і якраз гуманітарні напрями мені заходили найкраще (алгебра, біологія, хімія - госпаді допоможи), тому щодо політичної позиції - вона в мене почала формуватися років із 10-ти)))) тобто з майдану. Ми з сім'єю уважно спостерігали за подіями, шкодували, що живемо далеко від цього, бо усі дуже хотіли б допомогти (я з Миколаївської області типу цейво...). Проте говорити російською продовжували, бо перехід - то "складно" та і на той момент це явно прийняли б за "переобування" у тому сеедовищі. Бо реально, я не пам'ятаю більше двох людей зі шкільних років (одна однокласниця і вчителька) які говорили б українською. Десь із років 14-ти я почала дико пірнати в політику, бо якраз була бИтвА Порох-Зеля (ми з батьком були на боці першого))) і війна у розпалі, вперше підняті питання про мову, історію, пам'ятки, декомунізація і так далі. Друзів особливо не мала, тож таким чином і самостверджувалась - влаштовуючи сУпЕр інтелектуальні срачі із кацапською ботвою або своїми однокласниками і навіть учителями. (Пам'ятаю як директорка вона ж вчитель історії затирала, що зносити леніних - то хуйня, бо він канєшна поганий, але хай всі бачать його як урок). Та і вати серед них було повненько. 24 лютого стало для мене не прозрінням, а кульмінацією. До того я попустилася із політикою, почала шукати друзів, пройшла підліткову кризу і депресняк, тому і вирішила більше не зв'язуватись із цим, тим паче так радикально. 24 лютого стало новим початком самоідентифікації, повною відмовою від усього російського (я була в шоці як попри патріотизм багато його було у мене в повсякденні - музика, озвучки фільмів, кумири в інсті і ютуб...). Це був час розчарування і перебудови, як і для багатьох із нас, а також якесь спустошення і сором за цей сюр. Зараз я майже перейшла на українську в побуті, пишу лише нею, всі девайси українською або англійською (бо я її маю вчити). Але все ж складно, бо жити доводиться із батьками, а тато все ніяк не може перейти (ну бо 40 років зросійщення подолати куди складніше, ніж мої 19). Ця історія не унікальна, але сподіваюся змотивує хоч когось на зміни. Вони зараз ДУЖЕ НА ЧАСІ. Бо розвиток не буває не важливим. І ще маленька мотИвАшкА: мій дід з Архангельської області самі-знаєте-якої-країни. Він народився і жив в СРСР, який пізнав із самих низів "безкласового" і "рівного" суспільства. Він ніколи не вступав до партії попри купу benefits, які йому за це пропонували, бо ніколи не пфдтримував цю країну-помилку. Йому 67 і він говорить українською. Так, бо ніколи не пізно. Так, бо він живе в Україні і вивчати її мову для нього просто очевидний обов'язок. Так само і моя бабуся, яка родом з Білорусії. Старші люди не завжди в маразмі і не завжди совкодрочери))))
Such a cool animation and story! I wish you luck with ukraininsation and thanks for sharing your story. I belive it's valuable for others who can relate. Slava Ukraine !
thank you! turned out it is very valuable, you can see the amount of shared stories in comments. but also i wanted to give some idea for foreign friend context of why a lot of Ukrainians spoke ruzzian - not because we wanted but because ruzzian colonial policy through centuries that still affects us
Пам'ятаю як мій друг розповідав про свого приятеля,котрий розмовляв українською (в нього батько депутат чи щось з цим пов'язане)і він тішився тим ,що зробив з нього "людину" ,бо навчив розмовляти російською .Як добре,що ті часи пройшли ,а мій друг почав говорити українською ще до війни.Я до речі пройшла всі етапи усвідомлення свого зросійщення та повністю перейшла на рідну мову тільки через 6 місяців війни,коли виїхала зі свого окупованого міста в Польщу(коли перестала споживати російський контент,дивитись хароших рускіх) .Нажаль моя сестра і вітчим й надалі не усвідомлюють ,що не варто шукати хороших росіян та казати "а какая разніца,все гаварят на РУССКОМ язике,ти воопще перешла на МОВУ толька после вайни ,ПЕРЕАБУЛАСЬ"
Як же приємно знати, що існують в Україні такі якісні та приємні аніматори. Дякую величезне за важку і кропітну працю. Я звісно не аніматор але від хорошої анімації прям течу, тому і дивлюсь вас
Напевно, це типова історія сучасного українця. Дякую. Привіт від людини з Донбасу, що ненавидить все російське і каже «I don’t understand”, коли до мене звертаються російською 🤪 Слава Україні!
Я зі Львова, але моя бабуся родом із Запорізької області, а прадідусь взагалі мав міцні козацькі корені) Погано, що Ви були зросійщеною все життя, але це провина дорослих довкола, а не Ваша. Ви молодець, що змогли отямитись і зробити свідомий вибір, не зважаючи на те, що перехід від всього звичного був некомфортним, складним і пов'язаним з багатьма незручностями. Такі люли як Ви допомагають мені повірити, що східні області України можуть бути відновлені та відроджені, що там ще не все втрачено. Як волонтер, я бачила багато негативних прикладів серед тимчасово переміщених осіб, але є й багато позитивних людей, чиї історії так чи інак нагадують Вашу. Дякую, що Ви є і змінюєтеся самі, щоб потім змінювати світ довкола себе. Найскладніша місія саме у Вас. Вірю у відродження українства у східних, північних та південних областях 💙💛
Пані, оце про російське минуле - наче про себе подивилася. Тому міцно-міцно обіймаю і всіляко підтримую ваш шлях, бо і сама проходжу подібний) З Різдвом і новим роком!
Народився в україномовному середовищі все життя жив і розмовляв українською, навіть в Києві та Херсоні говорив українською й ніколи не переходив на кацапську, тому дякую всім українцям які перейшли на українську, й будуть вчити своїх дітей державної мови, а особливо тобі, що ти випустила таке гарне і лампове відео!🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Ви так кажете "навіть в Києві..." чомусь я завжди вважала, що там переважно більшість україномовних (я просто з харківської області і тому не в курсі), а коли бувала там не раз, то чула майже від усіль українську. Але моя подруга там вчиться і потім розповідала, що була в шоці коли, по її словам, там кожен другий говорив російською, я коли це почула прифігіла трохи 😅 ну якщо про мене, то я завжди розмовляла суржиком і в Києві і в Львові і в Харкові, по суті де б не була, та хоч в донецькій області, там теж суржиком розмовляла.
@@_n_a_n_a_saj_662 Я з Ірпеня, сусіднє місто до Києва, доки в Ірпіні до мене всі звертаються українською, приїжджаєш у Київ, і якщо до тебе звернуться українською, збулося чудо.
Так само, виріс в україномовному середовищі, так само не переходив ніде на російську бо ми в своїй країні не емігранти, щоб говорити іншою мовою. Хаба тільки англійською спілкувався кілька разів з іноземцями, пояснював дорогу та й так була ще цікава бесіда з німцями в 2012 році. Російську вивчив само собою, через кіно та книги. Не жалкую, що знаю більше однієї мови і навіть ту ж російську, проте завжди перевагу надавав українській. Хоч російська й мова нашого ворога, вважаю треба її знати, шоб знати що ворог нам готує, щоб краще з ним боротись. Стрижнь треба мати в собі просто і тоді й ніяка інша мова не похитне нас коли перевага надається все ж своїй українській.
I love the artstyle in the video, also thank you for English captions, the video opened my eyes about Russification in Ukraine even before 2022. Slava Ukraini! 🇺🇸❤️🇺🇦
My family had a similar language journey after coming to America; it was not popular to speak anything other than English in the USA during the 20th Century. As someone who is trying to learn the family language again, thank you for your wonderful content!
Я зараз трошки плачу. Історія як наче про мене. Я з Полтави, із батько із Дніпра, а матір із Житомирщини, що працює учителем української мови та літератури. Але це аж ніяк не уберегло мене від узького міра. Пам'ятаю, як до 24 лютого підсвідомо асоціювала себе із росіянцями. Хоч завжди розмовляла українською і вважала себе українкою, АЛЕ коли десь у англомовному інеті бачила згадки про росіянців я гордо (🤮) думала, що це і про мене також, бо "Україна це ж прямо як рососія". Відчуваю себе винною, бо я свідомо у 13 році перестала цікавитися, що у нас коїться у країні. Лише 24 лютого показало мені якою тупою я була
Це саме галіме з мого минулого також. Фу бл. Страшної ціною ми очищаєсось від цього бруду. На жаль інакше в цьому світі не буває. Незалежність здобувається лише боротьбою. Слава Україні!
Майже теж саме Всі ті погляди які були в мене до 24 лютого зараз здаються такими дикими і... Неправильними... Але головне що в нас усіх відкрилися очі на правду, хоча і під таким кошмарним приводом.
@@Vallleryan Я ще з 2020 року зрозумів ,що з руснею нам не по шляху і ми геть різні народи .Також негативно ставився до більшості росіян .Але не розумів радикально налаштованих людей.Не думав ,що вони настільки нікчемні .
Ох, я дуже резоную з вашою історією! Зросійщене місто (в моєму випадку Одеса), люди, російська мова куди не плюнути, деяка аполітичність та знання російського "всього" (політика, зірки, меми, музика і т.п.) більше за українське. Я відчуваю, що якщо б жила довше на цьому світі до повномасштабного вторгнення, довше варилася в цій російськості, то не факт, що змогла би вже від неї відірватись. От тільки у 16 років до мене дійшло, чим є руській мір. І то на 6-7 місяці війни, за це соромно. Ще зо пів року я трималась за те, до чого звикла, до "не всє плохіє" та "ну война нє касаєтся музикі, ютуба, творчєства" і т.п.. Дуже шкода, що наразі такі люди досі є, особливо тут в Одесі та інших зросійщених регіонах... Ще сотні тисяч тих, хто не нічого не усвідомив, чи просто не бажає усвідомлювати. Дуже шкода... А на ваш канал одразу підписка! Радію бачити нові та цікаві українські канали. Це чудово, що ніша анімаційних історій теж тепер не порожніє)
Мені було важко відмовитися від російських блогерів, виконавців і т.д., до яких я звикла і я теж вважала, що творчість поза політикою і т.д. Тому я перейшла на українське на 7-8 місяці після повномасштабної війни. Спочатку мені теж було соромно, що хтось це зробив вже на наступний день після вторгнення, а мені знадобилося стільки місяців, щоб усвідомити наскільки шкідливо і неправильно вживати ворожий контент. Але потім я усвідомила, що змінюватися на краще ніколи не пізно, тому я вірю, що решта українців теж з часом будуть переходити на українське, просто для різних людей потрібна різна кількість часу для цього, це мабуть навіть не від віку залежить
@@user-vi4kw9di1r ваш коментар прям як заспокійливе діє: розумієш, що не лише ти на другий день повномасштабного вторгнення не стала "свідомою". Що є люди, котрим теж був потрібен час, і досі є, чий час ще нажаль не настав. Дякую, що поділилися)
Я ніколи не була в Одесі, але хотілося б приїхати якось, та тільки в українську Одесу, а не зросійщену. Впринципі мені завжди хотілося в Одесу; на даний момент я вже визначилася з тим на кого хочу йти після школи, залишилося тільки обрати університет. Університетів в Україні, які готують професіоналів (за моєю професією) лише 4, тому вибір був невеликий але я одразу вирішила, що хочу вчитися в Одесі. Та кожен раз, коли я читала коментарі одеситів бажання туди їхати все більше і більше відпадало, і зараз в Одесу у мене немає ніякого бажання їхати:( (тому обрала Львів). Зараз я тільки в 10му класі, але мені здається, що навіть коли я буду випускницею одесити не зміняться; у мене немає наміру їх образити, просто вважаю, що російська влада там дуже добре попрацювала
@@user-vj1fj1cf2k як одеська першокурсниця можу сказати, що, залежно від ВНЗ та факультету, можна наткнутися на адекватних українськомовних однокурсників та викладачів (більшість із них викладає українською, бо зобов'язані). Я сама не хотіла поступати в рідному місті через небажання знову стикатися зі зросійщенням, та, на диво, воно обійшло стороною. Тому, можливо, ще не все втрачено ☺️ Як не секрет, на кого хочете вступати?
Дуже круто,що Ви підняли цю тему,яка точно стосюється більшості українців. Звісно забути таке складно та ігнорувати такий етап в житті. Також хочу додати,що мені дуже сподобалась сама анімаці,дуже дуже вирісла якість і подача,все ж таки 6 хвилин хрономітражу складно зробити Велике дякую за таке чудове відео!!!
Дуже дякую. Ігнорування це абсолютно точно не те, що треба робити. Бо замовчування і не пропрацювання травмуючого досвіду тільки зашкодить. Окремо дякую, що відмітили якість анімації) Пробую нове, намагаюся покращувати старе)
Не обмежуйтесь однією мовою! Це доведений факт, що люди, які в побуті вживають 2 або більше мови - найуспішніші, і мають найвищий рівень життя. Бо їх мізки привчені працювати ефективніше. Швейцарці, бельгійці, канадці, тирольці, словенські істрійці - доказ цієї теорії. Я себе привчила в побуті розмовляти 4ма мовами - англійською, українською, російською і італійською. Це нескладно і лише результат тренувань.
Чудове відео. Коли після 2014 на нашому телебаченні деякі знущалися з укранізації, я часто думала, яка така укранізація (бо це звучить так, ніби нам нав'язують щось неприродне) коли ми просто повертаємо своє, краще нехай пояснюють про русифікацію України, яка проводилася століттями. Багато дуже з історії України ми не знали і не цікавились. Погано, що деякі українці до сих пір вірять фейковій історії росії, зато не хочуть знати справжню історію своєї країни.
Дуже приємний та якісний контент. Мега файна анімація - дуже дякую, що докладаєте зусиль та розвиваєте українську культуру. Успіх у майбутньому та однозначну вподобайку і підписку. Слава Україні, СЛАВА ЗСУ 👍💛💙🇺🇦
Ви робите просто неймовірний контент, не уявляю скільки сил та часу займає ваша анімація. Ви - відображення українського ютубу, всіх тих контентмейкерів, хто вкладає велику частину себе в творчість і просуває український контент, навіть не маючи досить великої аудиторії. Я захоплююсь вашими відео, і тією якістю, з якою ви їх робите. Ви неймовірна, будь ласка, не опускайте руки
Я з Мелітополя. В нас на момент мого навчання була лише одна україномовна школа. Я вчилась в російськомовній. Але з дитинства любила українську, вивчала на пам'ять реклами з телебачення, дивилася Імперію кіно на 1+1 та мріяла озвучувати фільми. В 17 я опинилась в Києві і на канікулах, повертаючись до Мелітополя, я полюбляла інколи казати в маршрутці "На наступній". І бачила, як всі оглядалися. Що саме вони думали, я не знаю, але пам'ятаю, що тоді я відчувала себе крутою)) Але всеодно продовжувала розмовляти російською, бо це ....зручніше... 24 лютого автоматично допомогло пройти мені самоідентифікацію. І хоч я ще не повністю перейшла на українську, але я на цьому шляху, і знаю, куди йти. Дякую за відео, дякую за історію! 🙏💙💛
Дякую за відео) Так, дуже знайома, на жаль, історія. Усі ці групи за інтересами у ВК, музичні гурти, просто оточення. Мені, на справді, дуже пощастило у часи свого не дуже "усвідомленого" юнацтва потрапити у літературний гурток, де було багато класних людей та творців. Саме завдяки їм я дізналася якою є українська, відкрила для себе твори поза межами програми, цікаві, захоплюючи. А разом з ними полюбила і мову, і культуру, і просто стала набагато більше розуміти) На жаль, російську культуру я тоді не полишила, залишилась на межі, думаючи - марно - що там теж є розумні люди та творці. Але ця весна розставила багато крапок та показала, як саме такі люди ховаються у болітце "вне-палітики". Тож тепер минули - це минуле. Моя частина, від якої я не відмовляюся, але до якої не збираюся повертатися. Хай щастить каналу та буде ще більше цікавого та талановитого контенту!
Це дуже і дуже хороша тема, про зросійщення. Наскільки у нас схожий досвід і сподіваючись що ділячись ним ми як нація зможемо відрефлектувати і вирости. А взагалі хочеться поговорити не просто про гасло "схід і захід разом", а про це як воно коли це по справжньому відбувається. Я самі зі Львова, там прожила 20 з гаком років. Умудрилась за той час у своїй бульбашці майже не спілкуватись з людьми з того ж Києва, Харкова, Дніпра. Якщо вже виходило то само сабою на якомусь ЖЖ. А ні у нас було двоє дівчат в класі. І в Криму якщо сусіди по винайнятому житлу були. Але цього мало. Тобто толку з тої поїздки в Київ якщо не залишиться контакт який там за рік напише, слухай а може нам Львів показати ми якраз їдемо. Дуже про то жалію, реально дуже. Декілька років працюю в Польщі і теж ті контакти почали появлятись зараз.
Я от теж наразі в Польщі і це те, про що я писала в сцені з пханням мозку) Анімація робилася в період, коли були активні суперечки і накиди на російськомовних в тві, на тих, хто поїхав. Але хотілося досвід озвучити публічно, бо багато з друзів і знайомих, хто вийшов з російського простору увесь час були готові, що їх виключать з українського простору.
@@zorskanimations Мені дуже прикро це чути, в сенсі за накиди на російськомовних громадян. Ніхто не має монополію на українськість і тим більше якщо допитувати так добряче тих хто від народження говорить українською, то так насправді ситуація не ахті була і там, знаю з власного досвіду. Думаю що нам усім про цю тему просто потрібно поговорити :) А ви у якому місті зараз якщо можна запитати ?
> А взагалі хочеться поговорити не просто про гасло "схід і захід разом", а про це як воно коли це по справжньому відбувається. Я самі зі Львова, там прожила 20 з гаком років. Умудрилась за той час у своїй бульбашці майже не спілкуватись з людьми з того ж Києва, Харкова, Дніпра. Це доволі дивно, бо саме завдяки ВК я поламав списів в коментарях з українцями з заходу, переглянув погляди на Росію і потім з цими людьми потоваришував. А життя, наприклад, в Донецьку в ідеологічному плані зовсім не малина, бо на вулиці, в школі, на святах тебе оточують русняві наративи і навіть є великий шанс того, що твої батьки фанати СРСР і дивляться російськи канали на ТБ. Таким чином сам поволі виростаєш маленьким любителем тоталітаризму, доки якась серія подій не примушує переглянути свої погляди раз за разом. Дуже щасливий, що до 2014 року я підійшов вже тотальним патріотом. А ось гасло "Схід і захід разом" починає муляти, коли українцям зі сходу дорікають за російськомовність. Вибачте, людина випестувала в собі погляди, ворожі до своєї середи. Так-то саме не українська мова допомагає. а вивчення демократичних цінностей і прав людини. Якщо я почну спілкуватись українською мовою, то це не зробить з мене більшого українця/патріота, ніж я вже є
@@MrDarthImperius Погоджуюсь з вашою думкою. Мала на увазі що "схід і захід разом" для мене особисто з перспективи часу залишалось лише гаслом. А реальну роботу почала робити саме зараз.
Дуже знайома історія для багатьох українців. Ми допустили велику помилку, коли допустили все рускє до нашої держави. Дякую за твою працю! Підписка + лайк
Дякую, авторко! Ваша історія дуже сильно резонує з моїм серцем. У мене, як і у Вас, дитинство було оточене російським: телевізор крутив російські передачі мовою оригіналу, у дворі співалися російські пісні, у соцмережах та месенджерах аж до останнього 24.02 спілкувалася російською. Я дуже вдячна, що свідомі українці поважали свою Батьківщину і долучали до цієї свідомості інших людей. Так шкода, що у день повномасштабного вторгення надто велика кількість людей заплатили велику ціну за цю свідомість. Успіхів та натхнення Вам у подальшому розвитку Вашого мистецтва та каналу!
Який же класний контент 😍 Бажаю авторці каналу не втратити запалу, розкачати канал, набрати достатньо найвірніших підписників, котрі спонсоруватимуть таку класну творчість - щоб врешті-решт жити за рахунок улюбленої справи) ваш талант видно навіть простим, не заглибленим у тонкощі анімації, людям) успіхів вам у майбутньому і не опускайте ручки)
Гарний відос) Козак на літл поні - це окремий вид мистецтва! Добре що багато з нас нарешті щось усвідомили. Краще пізно а ніж ніколи! У вас гарно виходить, продовжуйте в тому ж дусі. Бажаю вам успіху!
дуже класна анімація! не вистачало таких анімацій в моєму ютубі, дякую вам))) я вас дуже розумію, сама в цьому виросла, була прости господи комуністкою і мріяла про життя в мацквє... але я рада що це змінилося і я поступово з 2020 року все більше і більше занурювалася в пізнання себе як українкі, в перехід на українську мову, вивчання нашої історії і мого особистого спадку. просто хочу сказати що ми всі не одні, я живу в Дніпрі і тут нечасто почуєш українську в побуті, але головне не здаватися, ми на правильному шляху до щасливого здового суспільства нашої держави))
Дякую за відео. Я теж зі східного регіону і проходив цей етап років 10 тому. Від себе можу лише додати, що просто перейти на українську не достатньо - перекладаючи в голові з руснявої на мову ти по факту мало що зміниш й так і залишишся російськомовним на половину. Треба саме навчити себе думати українською, вчити фразеологізми, мовні конструкції, вислови та таке інше, тоді в нас не буде з'являтися таких "звірів", як "якщо що", "так як", "відкритка" і так далі (що не є суржиком\діалектом, а просто калькуванням зі свинособачої). Хто б що не казав, але російська від української дуже сильно відрізняється, просто дається взнаки багатовікова русифікація. Наснаги ;)
Це чудово!!! Так неймовірно й приємно бачити українських аніматорів!!! Я у захваті!! Дуже згодна з періодом, коли тобі здається, ніби ти самозванець коли починаєш розмовляти рідною мовою. Я дуже боялась та досі боюсь, що моя українська, може звучати погано, що я могла забути, як правильно говорити нею. Нажаль зараз, у мене не має поряд людей, з ким я могла би постійно розмовляти українською, тому залишається, лише практикувати її у своїй голові. Усе буде Україна 💙💛
краще криво українською, ніж гарно російською) ви молодець) мені теж не було з ким практикувати мову. того україномовний контент дуже в цьому допомагає. але треба трохи обережно. коли ти вчишся краще обирати максимально грамотні приклади звучання
Дякую що розповіли свою історію! Я сама з донецької області і для мене війна почалась ще коли мені було 8 , але не зважаючи на це моє оточення все одно розмовляло , дивилося російський контент навіть коли ми переїхали в теж Запоріжжя. Для мене також 24 люте стало як пробудження від довгого сну , хоч для цього спочатку знадобився не один день після вторгнення для прийняття ( бо на той момент я дуже активно сиділа в руснявому фандомі , і ще шукала хорошіх руськіх) і остаточного переходу на українське.
Прывітанне з Беларусі, хоць я і адносна ведаю беларускую, але мне попрасту не з кім на ёй размаўляць. Большчасць вельмі дрэнна размаўляе, ці вогуле не ведае яе. Блогераў на беларускай амаль няма, ёсць толькі на палітычную і гістарычную тэматыку.
Зрозумів кожний мем, дякую богові. Величезне дякую за цю історію, тому що вона максимально близька до мене. Я з Донецької області, її неокупованої території, та у період 2014 року був 14 річним дурнем, який вірив що денере це класно. Ніяк окрім думок вголос це не проявлялося, але все ж таки. Роспропаганда дуже сильно впливала на мене. Увесь час свого дорослішання, я спілкувався з росіянами та вважав себе ну типу руськім. Проте з роками я все частіше помічав що вони відносяться до мене як до сміття суто за мою національність. Моє знайомство з аніме пройшло точно також як і твоє, я знав про росію більше ніж про рідну країну. Це було важко, але я перейшов на українську локалізацію усюди в додатках, де це було можливо. Ще до 24 лютого. Через зневагу росіян я почав думати про себе саме як про українця. Я хотів пишатися тим, за що вони вважали мене чужим. У 2020 я вже проклинав динире та хотів щоб ЗСУ звільнили мій рідний край від цих окупантів. А після повномасштабного вторгнення я вже був переконаний в тому, що росія несе з собою тільки зло.
Так, один з головних аргументів відмовитися від їх мови і всього іншого - ставлення росіян до українців. Вони завжди вважають нас нижчим сортом: як ярих націоналістів, так і любителів росії, яких вони своїми ніколи не будуть вважати. Тому від них відвертатися треба хоча б заради власної гордості
Як же мені подобається цей канал! Історія дуже схожа на мою (та й думаю в ній багато молодих людей "зі сходу" себе впізнають) й дуже круто що хтось говорить про такі речі без зайвого патосу та через призму свого досвіду)
Не лише зі сходу, не картацте себе відокремлюючи якось. По всій Україні це типова картина. Я з Ужгорода і теж був зросійщеним хоч і розмовляв завжди українською
@@YE_BOIH Правильно кажеш, бо що у вас там деякі відокремлюються в русинів, хоча фактично всі ми русини були раніше, що у нас тут іноді кажуть «ті западенці» ніби це взагалі інший народ, хоча звісно кожен регіон і має свій колорит, але ми маємо спільну мову, культуру, історію та Україну!
Дуже класна анімація!!! Хоч все життя розмовляю українською, можу релейтнути, бо дуже багато українців жили в срускому інфопросторі, дивилися їхніх блогерів, слухали рос озвучку, і я разом з ними, але зараз у своїх рекомендаціях ледь не кожен день бачу нових українських ютюберів і в них справді цікавий контент. У нас багато крутих людей, нарешті вони вирішили показати себе світу с:
Я взагалі колись був сепаром через батьків та місто Миколаїв зразка 2014, але згодом я виріс, почав жити сам і якось я зрозумів, що насправді Україна для мене набагато краще і відповідає моїй сутності. Але це ще відбулося за роки до 24 лютого. Я батькові-росіянину казав за рік до вторгнення що буде війна та буряти вбиватимуть людей. Він заперечував, та намагався довести, що "это же русские люди, воинство Христово православное" і т.д. Я реально розумію що таке вирости в росії перебуваючи на території України.
На жаль, ця ситуація близька для багатьох співгромадян, але для будь-яких змін завжди треба діяти. Твої відео - це один із внесків у дерусіфіковане майбутнє України 🙂 Молодець! Роби ще! Дуже гарний контент 💪😉🇺🇦
Це офігенно і повинно побачити дочорта більше людей!! Я знайома з подібним жанром давно через англ ютуб, але на моїй пам'яті це буквально перший такий авторський контент українською! Ви офігезні!
дуже дякую! вашою поміччю це можливо (мені в тві написали, що ЮТ не рекомендував відео, хоча людина таке дивиться та має інтерфейс українською, того шери наразі вкрай ефективні) мені здається я бачила щось подібне, але брехати не буду. Можна перевірити на Маніфесті
Дуже життєво... Навіть не віриться що буває такий гарний україномовний анімаційний контент, тому що все життя дивився російською. Дуже дякую за відео, все буде добре🇺🇦:3
Господи, яка ж красива та якісна анімація!!! А по темі, те, що людина здатна змінювати свої погляди, це чудово. Я повністю розумію тебе, мені теж близькі ці інтереси, особливо малювання. І це дійсно важко, відмовлятися від усього російського, коли все твоє життя було щонайменше наполовину з росіянами
Дякую, чудове відео , прекрасна робота. Я ріс в селі на Хмельниччині, в Україно мовній сім'ї, і всеодно зросійщенний, що вже говорити про питомо російсько мовні області. Минули ми не змінимо, однак майбутнє в наших руках. Удачі в твоїх починаннях .
Історія дуже схожа на мою ,але школа, мене врятувала раніше )Я з Дніпра і мала повністю зросіщенне життя .Моє оточення було рос.мовним, з нахилом в це болото .У 2014 склад мого оточення змінився ,30% людей ,почали складати люди з Донбасу та Криму .Кримчани були зросіщенними ,а люди з Донбасу майже не підіймали тему війни .Зараз я розумію, що окупацію згадувати не хоче ніхто ,але тоді я сприйняла це ,так що наші смі перебільшують події , все не так страшно .У тому ж році, я потрапила до україномовної школи ,де вперше за свої роки почула українську мову та почала її вивчати ,разом з: культурою ,історією,літературою і т.д. .Спочатку я відверто хейтела все це ,бо не розуміла сенсу щось знати ,є ж рос.мова ,культура ,література .Але минули роки і моє ставлення дуже змінилось ,у 2021 році я нарешті дібралася до історії ,яку не могла в себе запихнути аж ніяк .І яке було моє здивування коли дійшовши до 18-19 століття ,я вперше заплакала за книгою ,бо читати таку несправедливість ,якій немає кінця та краю ,я просто не змогла спокійно .Тому 24 лютого, я не була здивована ,в мене не було паніки чи страху за своє життя .Таке враження наче я була підготовлена до цього і всі емоції вийшли до цих подій , залишивши тільки розум . Короче ,особисто мій висновок полягав у тому що ,історію реально потрібно знати та не забувати .Зараз ходять чутки за введення обов'язкового предмета для складання ЗНО ,у вигляді історії і я повністю за це .Бо буде дуже шкода ,якщо через 50-100 років до влади знову прийдуть "хороші руські " , які будуть нашим нащадкам розповідати як "насправді" все було і що ми завжди були братами .Мені дуже кортить вибачитися, перед всіма людьми ,що поклали голови ,заради Незалежної України,а я була тим самим нащадком ,що не цінувала цього та не знала . Дякую авторці за відео ,згадала себе 💙💛Ваша анімація та подача ,неймовірна ,ще один україномовний канал до моїх 😇
Яка схожа ситуація, хоча гадаю багато в кого таке було. Сам з Херсона, теж усе своє життя провів в російсько мовному колі із знайомих, друзів та родичів, школа та інше. До української звертався лише на літературі та предметі з мови, усе інше на зрозуміло на якій... на щастя чи ні, я не був у рідному місті та країні коли почалася війна, але зараз тут за кордоном, з українцями спілкуюсь лише на мові, коли наприклад допомагав деяким біженцям освоїтись тут у Європі. Мені шкода, лише за те що раніше не перейшов на рідну мову на комп'ютері, у соц-мережах та іншому, мені шкода що багато років я був під впливом російської мови, і щоб позбутися цього впливу потрібно було лише розпочатися вторгненню орків... хоча зараз я вдячний усім людям які почали робити контент рідною, так і починаю вже згадувати, хоча з розумінням її ніколи не мав проблем. На завершення, хочу сказати, що минулого вже не повернути, але ми можемо зробити наше майбутнє, починаючи з зараз. Бо мова це одна з тих речей, що роблять нас нацією - українцями!
Хочу відмітити дуже класну якість анімації) Дуже жадав такого контенту українською, і надіюсь, що у нас у всіх після війни буде наснаги творити добрий контент для наших людей, уже маючи гіркий досвід колишнього, такого зросійщеного життя
Я той самий коментатор, який ніколи не пише коменти, АЛЕ цього разу я напишу! Бо ваша дикція, анімація, подача заслуговують найвищої похвали. Пишаюсь такими українцями. Лайк, підписка, обійняв
Даже передать сложно, на сколько это жизненно!! Я из Харькова и мне тоже приходилось вариться во всём этом русском дерьме. И хоть я разбираюсь в политике с самого Майдана, перейти на украинский язык полноценно у меня не выходило. Спасибо, что поднимаешь подобные темы. У тебя чудесные навыки рисования и определённо талант к этому жанру контента!)
Я теж із Харкова, перейшла на українську мову та відмовилась від усього російського, разом з усією родиною, через 1-2 місяці після початку повномасштабної війни. Сподіваюсь, у вас все вийде, якщо є таке бажання
@@mindami3356 Я з Росії, завжди говорив російською, тільки зараз почав переходити на українську. Як довго мені її потрібно буде вчити, щоб повноцінно на ній розмовляти?
@@llllllll3433 *нею (мовою) розмовляти. Я не певен, проте думаю десь рік чи два. Головне більше читати й слухати українською, а також намагатися писати нею. Раджу Вам сайт "Маніфест", там понад сім тисяч українськомовних Ютюб-каналів.
Неймовірна анімація! Я виріс в українському місті, але навіть у мене ширилися російська культура через музику, фільми, ігри й так далі. Теж аполітичність... Дуже радію тому, що хоча б зараз став свідомим, і не просто знаю свою мову, а володію нею)
Ви неймовірна!! За якістю анімації та кількістю референсів ви не зрівняєтесь ні з зарубіжними, ні з, тим більше, рУсКімі аніматорами!! В новому році бажаю вам повно підписників і все так само надихати інших людей, як ви це робите зараз!! ☺☺☺ (На кадрах з обваленими будинками заплакав)
Живу в Запоріжжі,все дитинство розмовляла на українській і навіть не знала як писали на російській але школа злі діти зробили своє і почина з 5 класу розмовляла,писала російською зараз я дуже рада що маю друзів Україно мовних та сама розмовляю цієї красивою мовою
о, реверс досвід вперше в коментарях. я багато чула, що люди їхали до Києва на роботу та навчання і змушені були переходити на російську. Запоріжжя не стало виключенням. Добре, що нарешті все змінюється на краще
Все ж таки алгоритми працюють в ютубчику. Люди скидайте цей відос знайомим та ширте в соцмережах. Реально вже готовий прекрасний соціальний відос - де кожен впізнає себе і головне який дає розуміння , що почати сьогодні все ще не пізно. Мільйон підписників вашому каналу 💙💛
Оо, Софія, дякую за цю неймовірну роботу! Анімація на висоті, музичне супроводження - дуже атмосферне та влучне! А сюжет дуже життєвий. Сам з Харківської області, ситуація - один в один. Бажаю вашому каналу та вашим роботам успіхів та популярності!
Ми зараз всі маленькі реверсивні Грегори Замзи, які переживають своє перевтілення від немічних жуків назад у людей. Цей ролик - поки найкраща подача цієї історії) Відео просто чудове. Сцени, меми, ракурси, озвучка - прекрасно. Дякую за надважливу тему і ще більше - за позицію ❤
Меседж для всіх молодих людей, які зараз читають коменти: будь ласка, цікавтесь політикою. Це дуже важливо для вашого майбутнього. Вивчайте історію, читайте аналітику про українську політику, зважено голосуйте на всіх виборах і більше не допускайте всяких медведчуків до влади) Класнюче відео і анімація топ)
Йоу! Дуже важливу тему ви підняли своєю анімацією (до речі, вона чудова :') Я з українськомовної родини і оточення моє теж було таким, але всіх нас тою чи іншою мірою не оминуло зросійщення. Я думаю, це дуже добре що ви та ще багато людей зрозуміли це для себе і змінили думку, а також ви дуже добре пояснили на вашому прикладі, як це відбувається, тож ті, хто, можливо, мали інший досвід можуть зрозуміти вас, окрім того, я думаю, багато людей, які до цього теж не замислювалися над всім і перейшли на українську мову вже після повномасштабного вторгнення впізнають в вашій історії себе.
Відчувала те ж саме, коли переходила на українську. Ніби це не я, і я ніби обманюю інших. Але з часом я усвідомила, наскільки важливим був цей вибір і як змінилося моє мислення з переходом. Дякую за відео та вашу чесність!
ви велика молодець!! я з україномовної родини,але розумію наскільки важко пересилити себе,покинути своє минуле і почати спілкуватися іншою мовою,це просто неймовірно
Так, згодна, коли преший раз не доходить (2014) то на жаль, приходиться відчути вдруге і сильніше. Все занадто змінилося. І змінюємося ми. Тільки коли я викреслила все московите з Ютубу, нарешті почала бачити чудових українських блогерів)))
Як то кажуть:"З ким не буває", минуле не повернути, однак на основі помилок можна створити майбутнє. До речі, це чудово, що ти не боїшся мовити правду, адже це є ознакою українського духу💙💙💛💛
БОЖЕ!!! Плачу!!!!! Просто! Та сама історія ! Бабуся, літо, канал тоніс і на ньому якесь аніме котре хотілося додивитися:) Ну якесь, то те саме. І дитяча біль, коли не знаєш чи тобі принц подобається, ну бо довге волосся і красунчик. Чи неймовірний Тамахоме. Зважаючи що ім'я Тамахоме я досі пам'ятаю, вибір був очевидний ХД Дякую вам за те що поділилися своєю історією! Ви неймовірна як і ваша анімація! І декілька моментів мені досить близькі. Як от аніме даб, та вплив вк. Єдине що розумію, що мені неймовірно пощастило, що я до 13 років була більше занурена в українське. А потім пішов ВК, ну й життя стало змінювати вектор. Про те, в якийсь момент, я дійсно злякалася, що якогось біса, я сиджу і згадую питоме українське слово, яке знаю як буде бляха російською. І мене то не на жарт налякало. Типу, якого, в мене роснява більш літературна, багата, і якого я її вживаю частіше за рідну мову. Тоді й стала змінювати своє життя в бік надання переваги українському. А от після 24го, це лише посилилося. І ця дата дала мені змогу відмовитися остаточно від руснявого, в бік рідної солов'їної.
Воу! Дуже круто! Молодець, що поділилася своїм досвідом. Бачу, що людям з сходу і півдня України дійсно почасти важко з цим всім, може, комусь це відео дасть наснаги і мотивації)
Ти просто неймовірна!)) Анімація пречудова, така кількість пасхалок, що з першого разу не відразу вісі помітила! Мені дуже подобається слідкувати за твоєю творчістю, продовжуй в томуж дусі. А ми тебе підтримаємо!)) 💕
О боже, яка ж це жиза... Особливо про російський контекст. В мене справді було до війни й навіть трохи лишилось зараз, що я про російську політику, діячів і побут знаю стільки ж, скільки й пересічний росіянин. Найстрашніше те, що я тоді це усвідомлювала, але це мене не турбувало, навіть навпаки - я вважала це кумедним. Тому я хоч і була колись "по ту сторону", я поняття не маю, як людей звідти повертати, як їм пояснювати, що так ми все втратимо. Я думаю, якщо комусь це відео потрапить до рекомендації і він впізнає в ньому себе, то хтось-таки з них можливо й задумається.
Так приємно було дивитися цю анімацію: мальовка, приємний голос на фоні. А от щодо росифікації, то в мене так само і вийшло: оточення і інтернет російськомовні, про політику майже не розмовляла і не цікавилась. Я знала більше про росію, ніж про свою державу. Але виокремлює мене тільки те, що я почала очухуватись за рік до повномасштабного вторгнення, почав вчити літературу та історію, дивитися і читати українською в соц мережах. Шкода, що багато хто навіть і зараз не бачить нічого поганого в тому, що бути в російському оточенні. Я кажу не тільки про мову, а й взагалі. Сподіваюсь, українізуватися буде ще більше людей.
Я сама з Києва і більша частина мого дитинства була українською, або так би мовити суржиком, десь з 10-11 до 13 років(власне коли почалась війна) я перейшла в більшості на російську. Російськомовні друзі, контент, соцмережі, тупорилі з малювання, буквально все, що було в моєму телефоні. Хоча чомусь так вийшло, що з найкращою подругою я спілкувалась українською плюс україномовна школа, тож мову я не забула і мала нормальну практику. Коли почалась війна, я була в київській області. Наше місто швидко окупували, а з окупацією прийшли і орки. І та російська від бухущих орків зі зброєю дуже добре мені запамʼяталась і залишила якусь відмітну на мені. Коли ми виїхали з окупації і поїхали в Німеччину, ще декілька місяців я продовжувала спілкуватися російською плюс багато інших українців і не збирались переходити на українську. Але через деякий час я почала відчувати огиду до самої себе за російську, я всюди чула немов тих орків і почувалась дуже дискомфортно, чуючи російську, і плюс відео де казалось що дивлячись рос контент я спонсорую війну. І я вирішила повернутися до мови свого дитинства. Це далось мені не дуже легко, але і не супер складно. Телефон і соц мережі до того часу були вже українською,в тт просто відправляла весь рос контент до не цікавого, з ютубом важче, він досі підкидає мені відео руснявою. Коли до мене спілкувались російською, я просто відповідала українською і деякі люди навіть переходили зі мною на українську. Сімʼя, всі окрім брата, і так спілкувалися українською,тому з цим проблем не було. Зараз мені вже 15 і я можу сказати, що я є повністю україномовною, навіть думки, які на початку було важко контролювати, тепер в більшості українською. Сьогодні я навіть прибрала російську з переліку клавіатур, бо зрозуміла, що банально більше не потребую її і вже давно не використовувала. Я дуже радію, коли мої друзі, які як і авторка відео зі зросіщених міст, спілкуються зі мною українською і висловлюють бажання повноцінно перейти на неї. Тож я бажаю всім успіхів, хто вирішить стати свідомим громадянином і перейти на українську і дуже пишаюсь тими хто вже перейшов❤. Повірте, моє мислення, мій світогляд і моя поведінка дуже змінилась з приходом в моє життя більшої кількості українського і викресленням усього руснявого і це почуття свободи не передати словами, бо мова таки має значення і дуже велике значення
На моменті "це була остання анімація..." я злякалася, але почувши продовження "...в цьому році." я з таким полегшенням видихнула 🤧 На душі а ж відлягло пхп. Дякую за вашу кропітку працю!
ВИ ВЕЛИКА МОЛОДЕЦЬ, що поділилися чесно своїм досвідом.Змінювати і змінюватися важко, але за цим приходять приємні бонуси і нові відкриття себе як людини 🥰
Я жив в Дніпрі і спілкувався російською мовою. Перейшов на українську в 2022, але не відразу. Мені дуже подобається розмовляти українською, також мотивує коли люди переходять на українську, коли чують від мене українську.
Дякую за творчість! Бажаю автору успіхів та розвитку. Люди робіть коментарі під кожним українським відео та лайкайте інші коменти, щоб підвищити просування українського контенту! )) .
Дякую що робиш укр. контент )☺ Зараз знаходячись у Маріуполі дуже невистачае України і її духу але я можу подивитися відео укр. блогерів і твое , ще раз дякую🥰
Молодець дівчинко. Схожий шлях пройшов і я. Років з десять тому. З часом стає все легше) язик перестає смикатись у сторону лаптьової , відповідаючи на російськомовне звернення, стукаючись ліктем - шипиш куррва, а не б-ть, звеш кошеня - киць-киць))) І, прийде час, коли намагаючись свідомо сказати щось російською, завважуєш - затинанаєшся. Фізично, важко вимовити. І це при високому рівні володіння предметом, най би її негри покусали. Головне, на початку шляху - не соромитись. Зривається слово рососійською, бо рідне сховалось десь у звивинах, і ну ніяк не згадається?) Викриви його на глум)) Не стидаймося й суржику - тим більше, переважно суржик - ніфіга не суржик, а місцевий діалект))) ну нехай не твого міста, а села Мала Старопопівка Стидомлянського району, заселеного у 15 сторіччі лемками і полішуками з домішкою сім'ї киримли)) Це - жива українська. А літературну - поліпшуємо, і все буде) Все буде - Україна. А залішуків - най мачка копне))
Господи, це прекрасно. Я особисто вам дякую за настільки добрий україномовний контент. Я відчуваю певну єдність з російськомовними українцями. Хоча я і народився в україномовній сім'ї, але то сім'я рашистська наскрізь. Що у підсумку? Вони притягнули мене в Росію, коли я ще був малою дитиною. Я повністю перейшов на російську, але згодом я почав розуміти що втрачаю навичку, це мене налякало і почав з цим потрохи поратися: я завжди дивлюся фільми, мультфільми, серіали українською і звійсно майже відмовився від російськомовного контенту. В мене залишилось тільки декілька каналів російською, але я точно знаю що їхні автори з України. Тепер іноді вже російську забуваю, але це мене тільки радує. Коротше, я вас розумію. Сподіваюсь скоро матиму змогу повернутися додому
О, я теж з Росії, не знаю, чи є у мене українське коріння, але я дуже хочу вивчити українську, щоб у майбутньому переїхати в Україну. Сподіваюся, у мене буде така можливість. Слава Україні! Заздалегідь вибачаюсь за помилки, я тільки вчу мову.
Це відео стосується сотень тисяч та мільйонів українців, тому воно доволі доступно пояснює для пересічної людини роль громадянина та його пробудження від потрясіння, чудове і прекрасно тут все розкладено.
Прийшов з тік току, дуже сподобалось відео, анімація і посил, і звісно ж ваша мова, ви чудово перейшли на українську, настільки файно, що відразу й не повіриш що ви проживаєте чи проживали лише в російськомовному оточенні, піду дивитись ваші інші відео, бажаю удачі в розвитку та просуванні каналу, я радий що на вас натрапив)
Ви надихнули мене розповісти свою історію, але швиденько) Виросла в Києві з мамою. З 1 по 4 класи ситуація в школі була як в вас: уроку ураїнською, все інше російською. Потім мама одружилася з моїм теперішнім татом який зі Львова. Ми переїхали до нього. Я і мама випадково повністю перейшли на українську. Проте незважаючи на все це мене оточувала росія всюди. Медіа простір, теми доя розмов з однолідками і так далі. Я стала свідомою навіть не в перших місяцях пв, десь через шість місяців і тільки через ту причину що знайомий з Києва розповів мені що вважає що українською нічого хорошого немає і російська мова це також добре а коли я це заперечувала він казав що навіть його тато говорить російською. І тоді я випала з бульбашки. Я почала говорити українською та всюди відмовлятись від російського. Проте (мені 15 років) я побачила наскільки несвідомими є мої однолітки незважаючи на те що всі вони виховані в україномовних родин. Вони продовжували вважати що творчість "внє палітікі" і таке інше. Мені так боляче все це розуміти. Сьогодні прилетіло по Львову і коли я почула в сторісах в однолітків пісні російською я очевидно обурилась. Тому я написала скажу чесно не найтактовніше проте мене просто покрили матом і сказали яка я тупа що не знаю що цей виконавець взагаліто з україни. Я навіть перепросила проте мене знову послали. І це так би мовити крик про допомогу бо я просто не розумію як поводитись з такими людьми🥲 Вибачтепроте мушу згадати що вчусь в школі і так би мовити протистояння людям які слухають русню важко бо їх більшість і їхня поведінка може впливати на мене🥲😭 Тому чи не могли б ви дати мені поради, якщо ви все-таки прочитали цей текст😅
Дякую вам за контент! Мені дуже знайома ваша історія, як уродженець столиці, я все життя прожив в російськомовному середовищі, ба більше, в моїй сім'ї з мого підліткового віку присутні антиукраїнські наративи, які й зараз дискомфортять. На жаль "чому українці спілкуються російською?", виникло тільки після повномасштабного вторгнення та частково на урокаї історії, проте все попереду. Я став освідченішим, знайшов багато цікавих україномовних блогерів, замотивував і деяиї друзів перейти, як і ви замотивували мене ще більше!!
Вааау, мені дуже подобаються ваші анімації! Вони такі атмосферні особливо через стилистику. Мені це нагадує інших зірубіжних аніматорів з такою ж душевною атмосферою в анімаціях, які я колись дивилася в дитинстві. Ви перший укр аніматор, який мені ну дуууже подобається, в порівнянні з іншими. Сподіваюсь ви надалі будете продовжувати викладати вашу творчість на цій платформі, щоб знайти ще більшу аудиторію, яка буде підтримувати вас. І так укр контент буде розширюватися ще більше в сфері творчості!
дуже дякую за такий теплий відгук. саме увага та активна підтримка глядачів спонукують до подальшого розвитку. тож дякую, що докладажться до розвитку українського контенту)
