#наука #всесвіт #космос
Аналізуючи космічну програму, не можна не відзначити, що між нашими сьогоднішніми можливостями і характеристиками справжнього зорельота, який дав би нам змогу почати дослідження Всесвіту, існує величезна прірва. Після того як на початку 1970-х рр. закінчилося дослідження Місяця, наша пілотована програма передбачала роботу астронавтів на орбітах не вище 500-600 км на шатлах і Міжнародній космічній станції. Однак у 2010 р. NASA завершила польоти шатлів і створила замість них космічний корабель "Оріон"; цей самий корабель має в цьому десятилітті знову - після півстолітньої перерви - доставити астронавтів на Місяць. Планується організувати на Місяці постійну населену базу. Після цього, можливо, буде відправлено пілотовану експедицію до Марса.
Очевидно, якщо ми хочемо коли-небудь дістатися до зірок, нам будуть потрібні ракети зовсім іншого типу. Необхідно радикально збільшити або тягу наших двигунів, або час їхньої роботи. Наприклад, велика ракета з хімічними двигунами може мати тягу в кілька тисяч тонн, але працювати вона буде всього кілька хвилин. І навпаки, ракета з двигуном іншого типу, наприклад іонним (його буде описано трохи нижче), хоча і має невелику тягу, зате працювати у відкритому космосі здатна роками. Там, де йдеться про ракети, черепаха завжди обжене зайця.
27 ноя 2023
