Двигун Стірлінга (ДС) - тепловий двигун із зовнішнім підводом тепла. Він працює за замкненим термодинамічним циклом Стірлінга. Незмінна кількість робочої речовини циркулює між двома камерами із різними температурами, де по черзі нагрівається та охолоджується. За рахунок цього змінюється тиск робочої речовини, який і рухає робочі поршні. Роберт Стірлінг запатентував цей тип двигуна у 1816 році.
Створення мініатюрних двигунів Стірлінга є популярним напрямом технічної творчості.
Власне, двигуни із зовнішнім підводом тепла винахідники пропонували і раніше. Та двигун Стірлінга має суттєву відмінність - це так званий «економ», або рекуператор. Рекуператор відбирає тепло, коли робоче тіло переміщується з камери нагрівача до охолоджувача, і підігріває робоче тіло, коли воно рухається в зворотній бік.
Двигун, що працює за циклом Стірлінга, відрізняється від двигунів внутрішнього згоряння тим, що в пристрої присутня незмінна кількість робочого тіла. Перші стірлінги використовували як робоче тіло повітря, яке через нещільності витікало назовні. Саме тому перші стірлінги мали низький тиск робочого тіла. Сучасні стірлінги зазвичай виконуються герметичними, а як робоче тіло використовують водень, гелій, азот під високим (вище 100 атм) тиском.
Тепло передається у систему, і відбирається із системи через стінки. Всередині системи згоряння немає, і як наслідок, відсутні стрибки тиску, які супроводжують процес згоряння.
У двигуні є дві робочі зони (це можуть бути дві окремі камери). Зазвичай, робочий об'єм у цих зонах (камерах) змінюється за допомогою поршнів. Поршні можуть бути зв'язані між собою: механічною передачею, пневматичним, гідравлічним, електричним пристроєм.
Важливим компонентом стірлінга є рекуператор. Завдяки рекуператору теоретичний ККД стірлінга вважається еквівалентним циклу Карно.
Багато цікавих відео та матеріалів:
www.mozaweb.com/uk/index.php
Офіційні сторінки:
profile.php?....
/ romaniv_2809
/ mechanics_ukr
22 окт 2021
