Тёмный

Принцип невизначеності Гейзенберга. Квантова механіка простими словами | Всесвіт UA 

Всесвіт UA
Подписаться 145 тыс.
Просмотров 48 тыс.
50% 1

Принцип невизначеності говорить нам, що в природі існує нечіткість, фундаментальна межа того, що ми можемо знати про поведінку квантових частинок і, отже, найменших масштабів природи. Звичайний досвід не дасть жодного поняття про цей принцип, адже неважко виміряти як положення, так і швидкість, скажімо, автомобіля. Сам Гейзенберг пояснював квантову невизначеність за допомогою так званого ефекту спостерігача, і до речі, сьогодні також це пояснення багато де зустрінеш, хоча справжня суть невизначеності значно глибша.
Підтримати проєкт:
Патреон: / vsesvit_ua
Картка ПБ: 5168 7574 2228 8938 Ончев Іван Володимирович
Monobank: 5375 4141 1521 2051
Щиро дякую :)
Написати мені: Vsesvitua90@gmail.com
Facebook: profile.php?...
0:00 - Ідея детермінованого Всесвіту
0:41 - Загальний опис принципу невизначеності
1:55 - Взаємодія світла з об'єктами макросвіту
3:16 - Суть ефекту спостерігача в субатомному світі
4:22 - Принцип невизначеності, як ефект спостерігача
6:00 - Головна суть принципу невизначеності. Хвильова функція.
9:27 - Колапс хвильової функції
10:18 - Вплив спостерігача в експерименті з подвійною щілиною
10:44 - Прихований квантовий світ
Посилання:
www.pbs.org/transistor/scienc...
www.newscientist.com/definiti...
www.britannica.com/science/qu...
plato.stanford.edu/entries/qt...
• What is quantum mechan...
• If You Don't Understan...
en.wikipedia.org/wiki/Double-...

Наука

Опубликовано:

 

24 апр 2024

Поделиться:

Ссылка:

Скачать:

Готовим ссылку...

Добавить в:

Мой плейлист
Посмотреть позже
Комментарии : 217   
@katherynagonchar914
@katherynagonchar914 3 года назад
Все. Тепер я знаю. Коли дитина бігає по хаті, галасує, танцює і співає, вона хвиля. А на сцені починає поволити себе як частинка - соромиться і забуває слова
@Vsesvit_UA
@Vsesvit_UA 3 года назад
😊😄 чудовий приклад 👍
@rethreth7160
@rethreth7160 2 года назад
Дуже, дуже приємний та щирий автор, і головне - просто і "майже" зрозуміло для неуків пояснює складні речі))) Так тримати!!!
@Vsesvit_UA
@Vsesvit_UA 2 года назад
Дякую, щиро!
@andriiturchyn4354
@andriiturchyn4354 2 года назад
Дуже цікаво і доступно. Дякую. З радістю б послухав про теорію струн, в такому ж форматі.
@alexpanas8676
@alexpanas8676 Год назад
ТА ЦЕ БРЕД-ТИ ШО Й0БНУТЕ???
@_PeTRoS_
@_PeTRoS_ 3 года назад
дуже цікава подача матеріалу, дякую
@user-ci9dp2ln7f
@user-ci9dp2ln7f 3 года назад
Дуже цікаво , як завжди , дякую .👍
@Vsesvit_UA
@Vsesvit_UA 3 года назад
Дякую 😉
@user-vl7si9tq1k
@user-vl7si9tq1k Год назад
Чудовий лектор! Дуже гарно подає матеріал.
@alex_quick
@alex_quick 2 года назад
дякую за цікаве відео і за просте пояснення мікро світу! вподобайка! 👍🇺🇦
@user-fw2yu2rx1n
@user-fw2yu2rx1n 3 года назад
Вже чекаю на наступний випуск!!! Дякую!
@phantomsmart73
@phantomsmart73 Год назад
Чудова робота! Продовжуйте, це дуже важливо особливо зараз.
@user-BELIAL_Ua
@user-BELIAL_Ua 6 месяцев назад
Дякую за вашу працю👍 Слава Україні ☮️🇺🇦🇺🇦🇺🇦⚔️🛡️☮️
@user-xu9mb9mz9d
@user-xu9mb9mz9d 3 года назад
Дяка друже. Вечір буде цікавий!
@Vsesvit_UA
@Vsesvit_UA 3 года назад
🤗👍
@user-cy5nb9lb6i
@user-cy5nb9lb6i 2 года назад
Найкраще пояснення ("на пальцях") ефекту спостерігача, яке я взагалі коли-небудь бачив. Респект!
@Vsesvit_UA
@Vsesvit_UA 2 года назад
Дякую, пане, я над цим довгенько працював.
@vladshapran5000
@vladshapran5000 Год назад
Дякую за створення якісних ресурсів українською!
@livepege8409
@livepege8409 2 года назад
Шикарно пояснено!!!! Дяк!
@user-cs7wo4qz8i
@user-cs7wo4qz8i Год назад
Дякую за цікаву тематику, доступні пояснення, наочність прикладів.
@brainbang7798
@brainbang7798 2 года назад
Дякую. Читав книгу найкоротша історія часу про принцип невизначеності. Але я трішки не зрозумів. І ваше відео мені допомогло. Мені 11 років👍
@sergiiarkhipov693
@sergiiarkhipov693 3 года назад
Класне відео, цікава тема, так тримати! (Не для того, щоб присікатись, а з метою підтримати: більярдна куля, а не шар)
@Vsesvit_UA
@Vsesvit_UA 3 года назад
Дякую!
@MsVvcephei
@MsVvcephei 2 года назад
Гарно викладено! Пізнавально, наснаги на майбутні відео!
@user-wv2rw7yu2w
@user-wv2rw7yu2w 3 года назад
Існує прихований квантовий світ, але ви фотонами своїх роликів робите його трохи відкритішим і світлішим для українського глядача.
@lizatrofimenko7072
@lizatrofimenko7072 Год назад
З великою цікавістю переглянула ролик. Окрема подяка за якісну подачу українською. Відкриття, що Момент спостереження, який впливає на об'єкт, мене вразив!
@mitologia_
@mitologia_ Год назад
Доступне пояснення. Взагалі корисно про таке знати. Вподобайка 👍
@chernyshovakateryna7305
@chernyshovakateryna7305 3 года назад
Дякую, чудове пояснення)
@DK-277
@DK-277 8 дней назад
Чітко,і без зайвої філософії та поетичності . Таку подачу складно знайти.
@Vic-Ukraine
@Vic-Ukraine 3 года назад
Можна звикнути до цих пояснень, але не усвідомити їх в повній мірі :-)
@vikav1008
@vikav1008 3 года назад
звикаєм до слів не розуміючи суті - принцип навчання в школі, на жаль
@lord.k
@lord.k Год назад
Саміж вчені не розуміють квантові ефекти. Тобто якщо ти не розумієш квантову фізику - це нормально ). Але автор дуже добре розповідає і пояснює, завдяки спрощенню - зрозуміліше, ніж у Фейнмана ).
@rones1205
@rones1205 3 года назад
Круто! Дуже цікава тема 👍
@darkgod1727
@darkgod1727 3 года назад
Дякую за відео було дуже цікаво!!!🤍
@Vsesvit_UA
@Vsesvit_UA 3 года назад
Дякую)
@rabbitnet
@rabbitnet Год назад
Іване, ви такі чудові в своїй простоті аналогії знаходите, що мені здається навіть моя п'ятирічна донька могла б легко сприймати такий контент. Дякую
@Vsesvit_UA
@Vsesvit_UA Год назад
Йой, дякую ☺️
@andrewhryvachevskyi3502
@andrewhryvachevskyi3502 Год назад
Чудово! Давно не вистачало такого каналу. Дякую за вашу роботу.
@pashamelnuk8072
@pashamelnuk8072 7 месяцев назад
я раніше, дуже часто дивився російський науковий контент, бо мало знав про український. І який можу зробити висновок, що російський контент цікавий але він поверхносний в порівнянні з українським, ви я вже багато вошого відео передивився і ви розповідаєте це так, щоб не просто набити перегляти пишучи сценарій з вікіпедії, а створюєте його з безліч різних джерел і підносете це так щоб вглибитись в саму ідею! Ви дійсно молодці, продовжуйте і надалі
@Vsesvit_UA
@Vsesvit_UA 7 месяцев назад
Дуже ціную, коли глядачі правильно розуміють суть моєї роботи. Тисну руку 🤝 дякую)
@romanpryshlyak252
@romanpryshlyak252 Год назад
Як приємно слухати про фізику українською! Дякую!!! Тільки тут більярдні не шари, а кулі.
@scicritic
@scicritic 3 года назад
справді детальний опис із якого прямо зрозуміло, а не ніби зрозуміло. крутий ролик, дякую. пі.ес. тільки про бачимо частинку в кінці неправда. навіть якщо ми дивимося в найпотужніший рентгенівський мікроскоп на важкий атом з кінця таблиці Менделєєва, то бачимо щось розмите - градієнт, тобто хвилю. ми бачимо не частинки, а як хвилі одного типу поглинають хвилі іншого типу, або як хвилі одного типу взаємодіють між собою.
@user-yh9ik5jt5r
@user-yh9ik5jt5r 3 года назад
Дякую за цікаве відео! Робите хорошу справу?
@SPUA
@SPUA 3 года назад
воу, відео яке потрапить до улюблених одразу!) дякую!)
@Vsesvit_UA
@Vsesvit_UA 3 года назад
Радий цьому, дякую 😉
@vend568
@vend568 3 года назад
Все відносно . Якщо завдатись метою виміряти швидкість автомобіля що рухається поверхнею Землі відносно крапки середини розліту галактик то така інформація й стане тією що пропонував використовувати Гейзенберг для обчислення .
@GoryNashi
@GoryNashi 3 года назад
Чекаю твого відео як подаруночка на Миколая! Дякую! дуже цікаво і пізнавально. Чи не плануєш в наступних випусках розповісти про сплутані частинки і ефект "телепортації" ?
@Vsesvit_UA
@Vsesvit_UA 3 года назад
Привіт! Дякую велике!) Про квантову заплутаність і інші цікаві ефекти обов'язково буде відео. Та поки що квантову механіку ставлю на паузу, хочу декілька випусків про космос зробити)
@GoryNashi
@GoryNashi 3 года назад
@@Vsesvit_UA супер! Космос то теж дуже цікаво!🙂 З нетерпінням чекатиму наступного відео!
@user-gs5ez9kf1y
@user-gs5ez9kf1y 3 года назад
дякую дуже цікаво !
@user-go4fw1rb6w
@user-go4fw1rb6w 8 месяцев назад
Дякую за Український контент!
@dmytroanaty
@dmytroanaty 3 года назад
Дякую. Дуже цікаво.
@bogdantkach6722
@bogdantkach6722 3 года назад
Дякую! 3.55 - "більярдних куль".
@user-wv5bl8hf2v
@user-wv5bl8hf2v Год назад
Дякуємо Вам за гарну, вишукувану мову і цікаву програму
@hairy_nose
@hairy_nose Год назад
Супер!
@user-wx1qd6vg8f
@user-wx1qd6vg8f Год назад
Молодці!!! Дуже цікаво і просто! Так тримати.
@user-xr1cn5is9d
@user-xr1cn5is9d 8 месяцев назад
Дуже вдячна!
@VyvirkaSira
@VyvirkaSira 3 года назад
Вау! Які класні пояснення! Дуже цікаво й корисно мені! Бо стало трохи вибудовуватись якесь "розуміння" (ну, хоч трошки). А, може, Ви так само розповісте... про "час"? Про те, що ж це таке насправді і чому він "тече" по-різному в різних умовах. Але без отих космонавтів, що беруть із собою в політ годинники. ;) Поки що всі пояснення, що я чула (чи читала), не приводять мене до розуміння, а викликають лише запитання (які нема кому поставити).
@Vsesvit_UA
@Vsesvit_UA 3 года назад
Дякую, додав до списку майбутніх випусків.
@Andrii1973
@Andrii1973 Год назад
Дякую автору за працю.
@andriishchokin
@andriishchokin 3 года назад
- sey my name - Heisenberg - you god demet right Хто зрозумів відсидку молодець Відео класне
@seriybasarab
@seriybasarab 3 года назад
Тільки його псевдонім Heisenberg як і прізвище відомого вченого :)
@andriishchokin
@andriishchokin 3 года назад
@@seriybasarab ну англійська не моя сильна сторона
@seriybasarab
@seriybasarab 3 года назад
@@andriishchokin це німецьке прізвище)
@i_imp
@i_imp 10 месяцев назад
Суперовий канал
@user-cv1os1du8p
@user-cv1os1du8p Год назад
Класне відео. На останьому експеременті, трохи є неточність, справа в тому, що частинки поводять себе як хвилі постійно, але ми можем їх бачити тільки у одній точці простору із того міль'ярда точок в якому вони знаходяться постійно. це як бачити хвилю вздовж її руху. а дізнались фізики про те що частинки це по суті поле, по їх взаємодії з навк.середовищем.
@user-cf7lp6le2n
@user-cf7lp6le2n Год назад
Дякую, цікава інформація.
@obolonetz
@obolonetz 2 месяца назад
Осмілюся не погодитись із судженням про те що це не межа наших можливостей а фундаментальна властивість Всесвіту. Адже ми виходимо із власного розуміння Всесвіту, послуговуючись власними обмеженими можливостями його пізнати. Така природа нашого існування. Але хто сказав що вона єдина можлива? Логічно припустити що існують інші методи дослідження і вимірювання довколишнього середовища які нам невідомі тому що знаходяться поза нашими можливостями досліджень які обмежені нашим сприйняттям та розумінням.
@user-jv7us6zr3f
@user-jv7us6zr3f Год назад
Недавно бачив детальніше роз'яснення експерименту з 2-ма щілинами. За електронами стежили підсвічуючи їх лампою, і коли фотони стикалися з лектронами - тоді вони фіксувалися детекторами і не викликали інтерференційного узору на екрані. В ході експерименту поступово зменшували яскравість лампи і зображення на екрані поступово набувало інтерференційного вигляду. З того зробили висновок, що взаємодія фотона з електроном (чи його половинкою) робить таку "магію спостерігача".
@user-dh8ie9bo1c
@user-dh8ie9bo1c Год назад
Респект за пояснення принципу невизначеності, а саме ефекту спостерігача, без містики.
@safeaegis
@safeaegis 8 месяцев назад
дуже цікаво. коли вчився в універі ми це все проходили (квантову механіку)причому досить ретельно. Сама математика там була дурною. на екзамені я навіть розподіл Максвела довів (це про вирогідність знаходження частинки в просторі і часі в залежності від параметрів руху). але не вистачало розуміння що і чому - тепер все стало більш зрозуміло. нажаль чи на щастя квантова фізика далі не була потрібна в житті і навчанні (там приділяли особливу увагу аерогідродинаміці і ганяли нас в хвіст і гриву). Дякую за контент українською мовою. І за цікавий матеріал, який робить нас розуміншими
@VikTwvet
@VikTwvet 2 года назад
Це найкраще пояснення що я чув на даний час. Дякую.
@Vsesvit_UA
@Vsesvit_UA 2 года назад
Дякую! Скоро відновлю роботу над відео із квантової фізики.
@user-qs2lk1qu1v
@user-qs2lk1qu1v 9 месяцев назад
Дуже цікаво ! Дякую ❤
@user-rt8ex8mr9p
@user-rt8ex8mr9p Год назад
Вельми цікаво. Дякую
@anzhelapinchuk647
@anzhelapinchuk647 7 месяцев назад
Дякую .
@CorridorWall
@CorridorWall 2 года назад
дякую! якщо можна, аналіз парадоксів теорії відносності.
@user-gj7fv7to9y
@user-gj7fv7to9y Год назад
Мова має значення Дякую за інформацію
@user-bg4hr5cc3r
@user-bg4hr5cc3r Год назад
Як ковток свіжого повітря,дякую!
@user-um2nm9ep2o
@user-um2nm9ep2o 2 года назад
Вподобайка! Підтримка!
@user-jv7us6zr3f
@user-jv7us6zr3f 3 года назад
З інтерференцією фотонів зрозуміло, а от з електронами - досі фрагментами чув це та так і не зрозумів суті і проблеми цього експерименту. Наприклад, кольорових телевізорах з електровакуумним кінескопом з електронної гармати летять 3 пучки електронів, перед попаданням на люмінофор екрана - вони проходять маску, яка і є набором вузьких щілин і після кожен потрапляє на свій визначений колір люмінофору та на екрані не спостерігається інтерференції. Інакше би кожен промінь засвічував усі 3 кольори в якісь мірі, а кольори то чисті.
@user-ci9dp2ln7f
@user-ci9dp2ln7f 3 года назад
У кінескопі від маски до екрана з люмінофором відстань дуже мала , тому інтерференція не спостерігається .
@user-jv7us6zr3f
@user-jv7us6zr3f 3 года назад
@@user-ci9dp2ln7f а мала би спостерігатися, бодай у межах пікселя. І яка тоді частота/довжина хвилі при інтерференції електронів? Про, що вона говорить? Це не докір, а запитання, бо я про це майже ніц не знаю і цікаво хто в темі - може підкаже? Електрон в польоті поширює і електромагнітну хвилю (електричний заряд переміщається...), щілини в металі можна розглядати як Щілинні антени. Подібним чином працюють деякі ФАР. Коли зміна електричного поля доходить до щілин - у них збурюються вільні коливання (на резонансні частоті), хвилі від яких в подальшому накладаються і впливають на траєкторію електрона, правда каламутно то всьо звучить. То моя вигадка, але якби я хотів це явище пояснити - то щось би таке придумував.:)
@yartube1000
@yartube1000 2 года назад
Дякую
@user-uv6wy3wb6l
@user-uv6wy3wb6l Год назад
Клас! Перше дійсно якісне відео на цю тему. Без метафор, а із справжнім поясненням. Іване (і команда) - робіть такі відео ще :)
@LeokadKoszalin
@LeokadKoszalin Год назад
Podobają się!
@machinemechanist9647
@machinemechanist9647 2 года назад
Нічого собі! Які ви кльові!
@Vsesvit_UA
@Vsesvit_UA 2 года назад
Дякую)
@user-hn1cy5ee5l
@user-hn1cy5ee5l Месяц назад
класна лекція
@gelliozz
@gelliozz 2 года назад
дякую за відео!
@user-rs1cv9ot1v
@user-rs1cv9ot1v 3 года назад
Дякую!
@vitaliypolejaev6952
@vitaliypolejaev6952 Год назад
Нарешті з'явився науково-популярний канал на RU-vid українською мовою.
@ramonzarate8629
@ramonzarate8629 3 года назад
Чудове пояснення, нарешті я трошки краще зрозумів принцип невизначенності, хоча все це досить химерно
@Vsesvit_UA
@Vsesvit_UA 3 года назад
Так, там далі буде ще химерніше)
@vifindm
@vifindm Год назад
Клас, дякую
@_A_V_K
@_A_V_K 2 года назад
👍 Комент на підтримку каналу 👍
@lord.k
@lord.k Год назад
Можна робити біьше випусків про квантову фізику, досить зрозуміла подача, на російськомовних каналах такого не зустрічав. Продовжуйте робити свою справу, хлопці, нам потрібен якісний україномовний контент. Дякую за випуск!
@MBurda-nv5jb
@MBurda-nv5jb Год назад
Thanks.
@IrinaKirdey_math
@IrinaKirdey_math 3 года назад
візуалізація цих понять дуже допомагає, з одного боку, а з іншого, нав*язує авторське бачення того, що насправді може виглядати інакше
@Mykhaylo1958
@Mykhaylo1958 Год назад
Так то воно так, але ж було застереження що хвильва функція є лише математичний вираз. Звісно, можна було б замість візуалізації привести ряд математичних викладок - але тоді вже точно що ніхто б нічого не зрозумів :)) Як, власне, і сам електрон не є частинкою в звичайному розумінні ( модель Бора давно застаріла і залишилась тільки в шкільних підручниках фізики). Але нам зрозуміліше коли електрон зображають таким собі мікроколобком :) а не пакетом енергетичних станів хвильової функції - квантів.
@julijzoria
@julijzoria Год назад
Крутий контент
@v310
@v310 3 года назад
👍🔥
@slavabarlovski541
@slavabarlovski541 Год назад
круто
@WuhoArt
@WuhoArt Год назад
Я як психонавт зацінив, лайкос.
@Tanya-by7pt
@Tanya-by7pt 3 года назад
Чудовий випуск👍👍👍👍👍 Дуже влучне поняття "колапс хвильової функції". Допомагає зрозуміти суть ефекту. Як спостереження "перетворює хвилю на частинку"🙃
@Vsesvit_UA
@Vsesvit_UA 3 года назад
Саме так, дякую Вам!)
@VolodymyrLisivka
@VolodymyrLisivka 2 года назад
Спостереження не перетворює хвилю на частинку. Хвильова функція вимірює наше незнання про позицію та швидкість частинки. Коли ми взаємодіємо з частинкою, ми створюємо знання про позицію та/чи швидкість частинки, тому незнання «колапсує».
@user-kh7lz7pu9l
@user-kh7lz7pu9l 2 года назад
«На початкустворив Бог небо і землю... . І сказав Бог: нехай буде світло. І стало світло... .»«Буття».
@oleh.dekhtiarenko
@oleh.dekhtiarenko Год назад
Клас
@slava304
@slava304 2 года назад
Це краще пояснення і вступ до квантової фізики яке я бачила. Але на рахунок що це не межа наших можливостей вимірювання а фундаментальна особливість всесвіту - не очевидно. Щоб наші людські інструменти вимірювання визначали фундаментальні особливості всесвіту - це якось занадто :)
@Vsesvit_UA
@Vsesvit_UA 2 года назад
Наші інструменти не визначають цю особливість, вони натикаються на неї і не можуть її порушити, як фізичні закони. Тобто, мається на увазі, що ми не можемо виміряти одночасно положення і швидкість частинки через цю особливість, а не через те, що не досконало проводимо вимірювання. Доречі, дякую за високу оцінку моєї роботи!))
@slava304
@slava304 2 года назад
@@Vsesvit_UA Вам дякую за пророблену роботу, не можу відірватись від Вашого каналу! На рахунок вимірювання, поки я дивилась відео в мене виникла думка, що а чому б не вимірювати властивості частинки не впливаючи на неї - а вимірюючи як вона впливає на щось. Але я зовсім не науковець щоб робити такі припущення, просто аматорська думка))
@NadinVirgo
@NadinVirgo Год назад
Як на мене , це пояснення життя , воно всюди і ніде одночасно .
@user-rc4ep7qd3q
@user-rc4ep7qd3q Год назад
Ви набагато краще все об'яснили ніж qwerty. Там я дивився безліч роликів не не міг збагнути як таке можливо. Та все стало набагато зрозуміліше, коли почати уявляти електрон, фотон і т.д. як згусток енергії, що просто може концентруватись через надання йому достатньої кількості енергії ззовні)
@user-ld3nd3sj4t
@user-ld3nd3sj4t Год назад
Хіба пластинка, на якій відображається інтеренференційна картинка, не є сама по собі детектором, який спостерігає за проходженням електронів через дві щілини? Який ще додатковий "спостерігач" можливий у випадку з електронами? Питання зовсім не розкрито у відео, натомість нас просто поставлено пере якимось "містичним фактом". Яке саме спостереження за проходженням електронів через дві щілини перетворює електрони на частинки? Повторю те, що сказав вище: сама по собі пластина, яка фіксує електрони відразу після їх проходження через щілини є таким спостерігачем і вона показує інтеренференційну картину з багатьма смужками. Якщо цю пластину поставити вдразу (на мінімально можливій відстані) після двох щілин, то вона і виступатиме таким спостерігачем і невже тоді характер картинки кардинально зміниться?
@O_P_N
@O_P_N Год назад
Дякую. Цікаво. Але у мене є зауваження. Електрони обертаються не зовсім по колу. У кожного хімічного елементу свій рух електронів, швидкість яких настільки велика, що практично усі, видимі нашому оку хвилі, встигають 'ухопити' їх та відбитися. А ще усе це не має сенсу для сліпої людини!
@semsem798
@semsem798 3 года назад
👍👍👍👏👏👏👏
@Vic-Ukraine
@Vic-Ukraine 2 года назад
Просто передивляюся до сніданку. :-) В кого які смаки, а в мене такий :-)
@mykolagrygor4525
@mykolagrygor4525 Месяц назад
На жаль, маємо ще одне викладення «загально прийнятої» думки з приводу квантових явищ, з якого мало користі. На щастя є коментари (Сhavarga, наприклад), які трохи висвітлюють альтернативні думки з приводу цих явищ.
@MrMarkijan
@MrMarkijan Год назад
От кіт шредінгера спостерігач чи ні? Де та межа що відрізняє спостерігача від пластинки на яку проектується Хвильовий ефект електронів?
@sashag7155
@sashag7155 Год назад
Запитання. У яких межах існує невизначеність для частинки? У межах хвилі Де Бройля для конкретної частинки? Чи інше?
@serhiyvorobey3812
@serhiyvorobey3812 3 года назад
Найкраща карикатура на цю тему - сидить дитинча на горщику і читає квантову механіку. І підпис: квантова механіка - зрозуміти неможливо, але можна просто звикнути.
@Vsesvit_UA
@Vsesvit_UA 3 года назад
😄😄👍
@Nikolay_Chavarga
@Nikolay_Chavarga Год назад
Співвідношення "невизначеностей" іноді предствляють у вигляді .-/\E /\t=h і трактують так: доки будемо з високоюю точністю міряти енергію переходу системи, невизначеним виявиться час переходу. Або ж, доки будемо міряти час, невизначеною стане енергія частинки, або енергія переходу. Оцю абракадабру обявляють законом самої Природи. Повторяю: в теоріях всі величини являються апріорі виміряними нескінченно точно, і теоретик не повинен відповідати на питання, як виміряти ці величини - це вже проблеми експериментаторів, котрі мають намір перевірити теорію експериментом. Беремо відому формулу Планка, з якої і почалася квантова теорія. Сам Планк сприймав цю формулу як "допоміжний прийом" і писав колегам, щоб не розглядали формулу на повному серйозі - прийде час, і все стане на свої місця, розберемося, а поки-що використаємо її для отримання знаменитої формули Планка для розподілу випромінювання абсолютно чорного тіла, зокрема Сонця. Отже, Е=hy (y - нью, частота хвилі) y=1/T , де Т - період хвилі. Звідси Е Т =h (1) Е - енергія фотона, Т - період коливання. Тобто, для всіх фотонів добуток енергії на період є постійною величиною, і не треба з того робити аж таку велику філософію, як це роблять. Формула (1) характеризує фотон, в більш широкому смислі - квант електромагнітної енергії (зазвичай фотонами вважають кванти від ультрамягкого рентгену до інфрачервоної області включно, хоча для людини видимим, тобто світлом, є фотони від 4000 Ангстрем до 8000 Ангстрем). Цей квант народився при переході атомної системи з енергетичного рівня Е2 на рівень Е1, отже ситема втратила енергію /\E=E2-E1. По закону збереження енергії, втрачена системою енергія перейшла в енергію фотона, тобто /\E=E (2) З іншої сторони, фотон народжувався за час переходу системи з одного стану в інший, Якщо (2) підставити в (1), то виходить, що перехід системи здійснюється за період хвилі Т, тобто /\t=T (3) Отже, отримуємо відоме: /\E /\t=h (4) Це і є один з варіантів співвідношення невизначеностей. Як вимірюється насправді енергія кванта? - за допомогою спектрального приладу вимірюють довжину хвилі лямбда. Через лямбду і швидкість світла С знаходимо нью, а звідти і енергію фотона. Через ті же величини знаходимо і період хвилі. ОТЖЕ: ЗМІНУ ЕНЕРГІЇ СИСТЕМИ, І ЧАС ЗМІНИ ЕНЕРГІЇ СИСТЕМИ, ВИМІРЮЄТЬСЯ ОДНОЧАСНО!!! Вимірявши лямбду за допомогою монохроматора, отримуємо відразу обидві величини із (1) або із (4). З якою точністю виміряли енергію фотона Е (а отже і зміну енергії системи /\E), з такою точністю виміряли і час переходу системи /\t. Тепер ми вже знаємо ціну "інтелектуальних досягнень" квантових фізиків в цьому питанні, але не забуваємо глибинної причини: Здатність фізиків виміряти ту чи іншу фізичну величину НЕ МОЖЕ ВХОДИТИ В ЗАКОНИ ПРИРОДИ, ТОБТО В ЗАКОНИ ФІЗИКИ, ЯК НАУКИ ПРО ПРИРОДУ!! А як таке стало можливим?, як оце нещастя пролізло у Святу Фізику? Відповідь також проста - на початку минулого століття у велику фізику вдерлися молоді, амбіційні, дуже нахальні, але малограмотні люди, котрі вважали, що "якщо цього не розумію в поняттях класичної фізики сам Я!!! (сам Айнштайн, сам Бор, Борн, Гейзенберг, Дірак), то цього не може зрозуміти ніхто. Якщо частинка проявляє в одних умовах хвильові властивості, а в інших корпускулярні, а Я!!!, сам Я!!!, не розумію, чому це так, то це принципово незрозуміле явище, ми огбявимо його суто квантовим явищем, яке можна вирахувати, використати, щробити прилад, але зрозуміти не можна - бо цього не розумію Я!!!! Отак воно триває і в наш час... Що сосується періоду свтлової хвилі Т і часу переходу системи, то в наш час уже створені лазери з НАДкороткими імпульсами, довжина цих імпульсів у просторі, СТ, уже практично співпадає з довжиною хвилі фотонів, отже (1) підтверджується в експерименті. А як тоді бути з довжиною когерентності фотонів??? - по-видимому, відомі джерела випромінюють фотони, що обєднуються в "цуги фотонів" ще в самому джерелі, а газові лазери, типу гелій-неонового, - так і взагалі емітують довжелезні цуги фотонів. Звідси отримуємо цуги для інтерференційних дослідів.
@alejandroviajero6130
@alejandroviajero6130 Год назад
Його потрібно впіймати, заморозити. І тоді сила, при якій це можливо, буде більшою за його імпульс, а максимальна сила, при якій це неможливо, буде максимально наближеною, але меншою за імпульс електрона.
@user-yw7yv9yi7i
@user-yw7yv9yi7i 3 года назад
Якою може бути найменша довжина електромагнітної хвилі ? Найменша довжина хвилі частинки ? Що в спектрі випромінювання йде після - гамма-випромінювання ? Чи можна ( теоретично ) повністю ізолювати частинку від взаємодій ? Чи взаємодіють частинки з простором ( не з квантовою піною - віртуальними частинками ) і який механізм їх взаємодії з простором ? Чи можна позбутися віртуальних частинок - точніше - полів частинок ( по сучасному розумінні - теорії поля - квантової хромодинаміки ) . Розгляньте ці питання . А не питання , у відео , які давним давно всім відомі і зрозумілі та обсмоктані з усіх боків і не дають відповіді на питання сучасної людини і фізики .
@Vsesvit_UA
@Vsesvit_UA 3 года назад
Пане, можливо просто відео не для Вас?
@user-yw7yv9yi7i
@user-yw7yv9yi7i 3 года назад
@@Vsesvit_UA Ваші відео мені подобаються і ви виконуєте важливу роботу - популяризуєте науку - за що вам вдячний . Просто мені хотілося щоб україномовний контент розвивався і був не мілкішого рівня ніж англомовний чи російськомовний . В будь-якому випадку - вдячний за вашу роботу - не мав на меті вас образити чи зневажливо ставитись до ваших відео - успіхів і натхнення вам .
@user-vo4qk7gb9f
@user-vo4qk7gb9f 6 месяцев назад
Не саме важливе питання, але... 7:20 - там функція "піднесення до квадрату", чи відображення "по модулю"?
@Total_Recall.
@Total_Recall. Год назад
Цікаво і зрозуміло. А чи щось нам дає стан невизначеності на практиці. Звісно, крім різних теорій. Ще хотілося би більш детальнішої лекції про електрон, який "знає" що за ним спостерігають:)
@Alex239de
@Alex239de Год назад
Получается, после того как произошёл коллапс и электрон уже ведёт себя как частица, значит, с этого момента с ним можно и работать как с частицей, а не как с волной? А в какой момент электрон возвращается в исходное состояние, т.е. снова начнёт вести себя как волна? Т.е. обладать волновыми свойствами. По эксперементу с двумя щелями, после падения фотона (факт измерения), мы видим совершенно точно, что это конкретно частица, а не волна. И детектим его на экране со 100% вероятностью, как частицу. Почему тогда вообще электроны обладают волновыми свойствами, если за время их жизни они хотя бы раз соударялись с одним фотоном, т.е. происходил факт измерения? Ведь по эксперименту с двумя щелями, после этого события, соударения с фотоном, они начинают обладать исключительно корпускулярными свойствами (мы не видим волн на экране).
@user-kk4op6pk7t
@user-kk4op6pk7t Год назад
Переклади на людську мову, рабсейській язік не розумію.
Далее
Вниз - це куди? [Vsauce]
25:40
Просмотров 243 тыс.
Кулер DeepCool Assassin 4S
0:51
Просмотров 30 тыс.
iPhone 19?
0:16
Просмотров 3,6 млн