У двох мовах іноді існують слова, які пишуться однаково, але мають різне значення. Їх називають "фальшиві друзі перекладача". Про них і йде мова в цьому відео: яка різниця між пивом, неділею, гривнею та губою у наших давніх мовах.
Дякую, дуже цікаво! Я не фахівець, просто десь щось чув, тому просто в захваті, коли, наприклад, чую у Вашій вимові дифтонг на "ять" чи короткий голосний на "ъ" :)
У Вас, безперечно, цікаво! Навіть дуже! Принаймні для мене, оскільки працюю з цим, як любитель, послуговуючись у своїй роботі старослов"янськими словниками. Нітрохи не претендуючи на істину, все ж дещо зауважу по суті Вами сказаного. 1) Година. Так мені здається, що і десять століть назад це слово означало час, як такий (лиха година настала). 2) Живот (живото). Гадаю, що в давньоруській мові це слово мало щонайменше два значення: не лише те, що "нажито" (майно), але і саме життя конкретної людини також. Дякую за цікавезну роботу! Підписався.
Вступ дійсно трошки затягнутий вийшов, але зрештою дуже цікаво! Дуже дякую за видиво, продовжуйте!) Питання: А суфікс слів типу: рарогъ, Сварогъ, тварогъ, чєртогъ, ось цей "-огъ" що він означати міг? Підкажіть будь ласка.
я думаю что -огъ это не суфикс. это скорее окончание. -о это часть основы. а корень тут без о. тварь. ь- это нулевое окончание. слов женского рода. ъ- мужского и среднего. можно ещё версию- эти слова составные или производные. приставка плюс -рогъ. -Сварогъ - это точно. = по смыслу сваривающий. варящий.. тварогъ от творить. творитию тогда -гъ это окончание. сущ. образованных от глаголов. подскажите что означает рарогъ.
До всього сказаного я б додала "можливо". А ще оце довге визначення "фальшиві друзі" - просто міжмовні омоніми. А вцілому цікаво. Респект автору за цікаву тему
єдине, що не зрозуміло як ви знаєте або хтось знає як в ті часи вимовляли звуки? тому що виходить, що ви читаєте літери як їх вимовляють в теперішній болгарській мові. наведу такий приклад: в англійській мові (яка є прекрасним прикладом саме аналітичної мови і очевидно, що в древні часи практично всі мови були такими), багато літер взагалі НЕ вимоляються в словах при тому що пишуться, а є літери які вимовляються зовсім не так як написано в залежності від приголосної яка стоїть до того...
Тоді, коли була створена кирилиця, вона була створена саме під звуки тодішньої слов'янської мови. Тому логічно літери вимовляти саме тими звуками, під які вони були створені, хіба ні? Різниця між літерами і звуками в сучасній англійській спричинена Великим Зсувом Голосних у 14 ст. а також тим, що орфографії фактично не мінялася з 16 століття. У слов'янських мовах таких радикальних змін ніколи не було.
Надто довгий вступ (навіть сумніваюся чи він потрібен був), не розжовуйте, як для дітей (сумніваюся трохи, що це цільова аудиторія) і трохи динаміки б якоїсь (як заохочують наприклад при вивченні англійської або просто відео на лінгвістичні тему теж є нормальні). До самого матеріалу: аж трохи мало здалося, але подяка за зусилля і вподобайка. Як і багато чого у нас на ентузіазмі тримається, не подишайте, продовжуйте :)
В церковнославянском языке 7-дневный цикл назывался не неделя, а седмица. В древнерусском языке оный цикл назывался именно что неделя - свидетельством тому служат новгородские берестяные грамоты №496, 752 и 1002.
В новгородском диалекте - да. А как быть с общим древнерусским? Не зря же в украинском и белорусском "неделя" обозначается словом, которое произошло от сочетание "тот же день"....
@@Istoria-Movy "тыждень", как помню, у восточных славян на письме впервые фиксируется только в конце XIV века в государственных актах Великого княжества Литовского. Похоже на полонизм.
@@Istoria-Movy неделя . не деля. это день отдыха день когда нет дел. день свободный от дел. день неделания. день неделанья. он был первым в семидневной неделе. - по современному это воскресенье. ВС. ТОГДА СЧЁТ ДНЕЙ ВЕЛИ С ВОСКРЕСЕНЬЯ - это был первый день . а понедельник это день следущий за неделей. за воскресением то есть.
@@user-vv7bl6ri1x У М. Фасмера: др.-русск. недѣля «воскресенье, неделя». Первоначальное значение - «нерабочий день, воскресенье» (не + дело). Происходит от общеславянского *nedělja И в восточнославянских, и в западнославянских, и в южнославянских имеет (или имело) значение "(дня недели) воскресенья". "Неделя" в значении "седьмицы" - вторично, в большинстве славянских языках отсутствует.
@@ervinalden а в древнерусском языке значение у слова "недѣля" было ещё и значение "семь дней", что отражено не только в новгородских берестяных грамотах, но и в "Повести временных лет" и в других летописях, в Русской правде. И этим древнерусский язык как раз отличался от старославянского языка, в котором 7-дневный цикл называли седмицей.
Щодо букви юс великий. А коли на східно-слов'янському мовному ареалі відбувся занепад носових голосних, в якому столітті? :) Які писемні пам' ятки це підтверджують?
Точних даних немає. У письмових пам'ятках 11 століття вже відображені звичайні голосні на місці колишніх носових. Шевельов припускає, що зникнення носових припадає на кінець 8-го - початок 9-го століття, коли відбувалася загальна перебудова системи звуків.
@@Istoria-Movy просто = прямо. Це синоніми. Навпростець = прямо . Простити - зробити свою душу прямою (в прямому значенні - відмовитися від лукавства), для цього слід розв'язати гріховну проблему (вирішити її)
ПЫТАТЬ, ЗАПЫТАТЬ : - Как узнать это нацист или нет? - ...(пауза).... ПЫТАТЬ, иначе никак ПИТАТИ, ЗАПИТАТИ: - Будь ласка, а як пройти до бібліотеки? - А чого ви питаєте? ось же вона!
Так, у польській мові така сама ситуація з "грибом". Ще є діалектне "боровик" на позначення білого. Імовірно, білі гриби частіше ростуть у бору (сосновому лісі). Але я не грибник, тому не беруся стверджувати.
а де це так кажуть? за все дитинство ні разу не чув "губяки". завжди казали "білий гриб". район навколо Андрушівки. правда ніхто з родичів грибами не цікавивсь.
Хіба самостійно по Київському літопису - там де пряма мова князів. Є підручники, але вони описують лише граматику, не дають конкретних розмовних конструкцій.
Де поділись правдиві літописи українського минулого? Стаття "ДАВНЬОРУСЬКІ ЛІТОПИСИ - ЦЕ ФАЛЬШИВКИ 15-16 СТОЛІТЬ!" в блозі Святояр UAmodna. Навіщо Москві потрібно було фальшувати давньоруські літописи? Чому віримо підробкам та компілятам? Чому не шукаємо свого, прадавнього? Варто прочитати і знати...
Супер, єдине, що ять завжди вимовлявся через і, і тільки починаючи з 18 ст. москвини насильно перевчили українців вимовляти його через є. Але навіть москвинські старовіри, до речі, й досі вимовляють ять, як і. Тому - таки не нєдєля, а неділя, Не цєловаті, - а ціловати
Ять почав вимовлятися як І не раніше 13-14 століття. До цього він вимовлявся як закритий Е (як у німецькій та французькій мовах) у Києві та Переяславі або як дифтонг ІЄ у Чернігові.
@@Istoria-Movy Бо література це суміш тюркських і інших мов. А от західні діалекти найближчі до тих які були на Русі. Наприклад я корінний Галичанин і розумію всі діалекти і оригінал руських літописів (не все звісно але більшість).
Церковнослов'янська - це мова, яку в Русі використовували у церкві та в навколоцерковній діяльності. У своїй основі це давньоболгарська мова, яка на київському ґрунті набула місцевих рис і деякою мірою сплелася з місцевою київською мовою.
Луна- назва природнього супутника Землі, слово латинського походження. Всі назви місяців у московській мові- латинського походження. Таких прикладів безліч.
Ще наприклад,штани- говорять старосллвянське портки..Я ще застав такі старі слова Але незабаром це зникне досить швидко.Бо ж соромно говорити по древньословянськи.Видно,що село
Я помітив, що ви по-різному читаєте літеру "и". Іноді, ви промовляєте як звук поміж "і" та "ы" (як в слові "животъ", "гривьна"), але іноді промовляєте жорстко "і" (як в слові "пиво", ви його прочитали як "піво"). Чому так? P.S.: IMO, це не логічно, тому що ви казали у лекціях, що читати потрібно буква в букву, і буква "і" там вже є, значить, "и" можливо повинно тяжіти до "ы". P.S.2: Передивився багато ваших відео, ви цю тему не підіймаєте.
Воно звучить по-різному, тому що тут увага має бути передусім на приголосному, що передує звукові /і/ (такий приголосний - твердий). А сам звук /і/ - це так званий алофон, тобто він може звучати дещо по-різному після різних приголосних. Також, на тому етапі він ще не тяжів до /ы/
@@Istoria-Movy Дякую за відповідь! Зрозумів. Останнє запитання, мені просто реально цікаво: звідки йде впевненість, що "и" тяжів все ж таки більше до [i] або [I]? Звідки йде ця інформація? Я чув, що деякі древні вірші римувалися, тільки якщо "и" читати як "ы", і все таке інше. У будь-якому разі, інформації про це дуже мало, я нічого конкретного більше не знайшов.
@@Istoria-Movyнеправда, точне співпадіння з українською, на інше схоже. Ви спираєтесь на свої дослідження чи використовуєте дослідження С. О. Висоцького?,Шахматова. Слова які в графіті знайдені- Петрові, Федорові, Суто укрпїнські граматичні ознаки, ходив, писав, молив. Прізвища Іван Сліпко, іван перигора, Мати не хотячи дитинча бєжа геть. Це по вашому білоруська? Чи яка? Слова кволий , чорнець, порося, батько. Такщо вивчайте далі