Дякую Вам пані Оксана за цю пісню Після перемоги цю пісню будуть вивчати у школі Це реквієм тим хто загинув за Україну за нас українців слава захисникам України
Неймовірний текст. Музика накочує сліз. Оксано, дякую Вам за виконання. Впевнений, що культура інколи куляє сильніше за іншу зброю. Схиляю голову перед Вами наші солдати. Слава Україні!!!!!!!!!!
Стоять заплакані сади, Скидають листя на руїни. Він залишився молодим, Солдат із мирної країни... Застиглим поглядом крізь сад, Мов білий птах, до неба лине Душею світлою солдат Такої мирної країни. Приспів: Неначе чорна квітка польова, Обпалена жорстокими руками, Звикає жити молода вдова - Самотня жінка і самотня мама, Вчорашня наречена юних літ, Усміхнена і створена любити. Напевно збожеволів білий світ, Якого розквітають чорні квіти... І знов прокинеться синок, І знов попросить розказати, Що тато там, серед зірок, Що білим ангелом став тато. І знов чекатиме на грім, Щоб у травневий день почути, Як в піднебесся вогняні Гримлять по татові салюти. Приспів. Нехай вже постріли заснуть, І стане тиша над полями, Бо чорні квіти там цвітуть, Де поливаються сльозами... Щоб наречені юних літ Всміхались, створені любити, Хай на колінах білий світ Прощення молить в чорних квітів!.. Приспів.
Стоят сады в цветах пахучих, Заплаканы, дождем ночным, Птенцы лежат в лесах дремучих горящих трав стелится дым. Цветы чернеют от печали По молодым бойцам в земле, Капель поет молитву с нами, Орлы клюют тела во мгле. Замолкли трели на рассвете, Лишь ПВО ревет о нас, Кричат от страха души-дети, И к небу вопиет их глас. Весь мир терзаемый тревогой, Оцепенел от гари лжи, Жестокоти, бредут дорогой, В потемках бешеной души. Светает, розовеет небо, От гари след и не видать Ни ангелов, ни зги, ни хлеба, Спаси нас, Божья благодать Укрылась во смиреньи сердца, Я стану маленькой, пройду Сквозь расстоянья вижу дверцу Открою верой наяву Любовь распятую на древе, Молитаой обнимаю вас, Всех приношу на руки к Деве, Пишу судьбой иконостас
ваша неправда...я волонтер і для наших дітей з Донбасу я неодноразово передавала іграшки і солодощі і всі мої друзі так робили... а ви троллі скільки заробляєте на цьому???подавіться..для вас нічого святого в світі нема....
@@vlescri6298 вОЛОНТЕРИ і аКТИВІСТИ, - вени війни !! .Небуло б вашого лицемірного волонтерства і підливання в масла у вогонь війни не було б ніякої війни. Небуло би біснуватої стрибанини питання про якусь війну взагалі б не обговорювалося, і заробляти волонтерством на війні було б неможливим в україні.
Дякую, пані Оксані за таке прониклеве виконання, уклінно дякую автором цього пісенного шедевру! Розчулена, зворушена до сліз. .... Нехай вже не буде цих чорних квітів. ...
Стоять заплакані сади, Скидають листя на руїни. Він залишився молодим, Солдат із мирної країни... Застиглим поглядом крізь сад, Мов білий птах, до неба лине Душею світлою солдат Такої мирної країни. Приспів: Неначе чорна квітка польова, Обпалена жорстокими руками, Звикає жити молода вдова - Самотня жінка і самотня мама, Вчорашня наречена юних літ, Усміхнена і створена любити. Напевно збожеволів білий світ, Якого розквітають чорні квіти... І знов прокинеться синок, І знов попросить розказати, Що тато там, серед зірок, Що білим ангелом став тато. І знов чекатиме на грім, Щоб у травневий день почути, Як в піднебесся вогняні Гримлять по татові салюти. Приспів. Нехай вже постріли заснуть, І стане тиша над полями, Бо чорні квіти там цвітуть, Де поливаються сльозами... Щоб наречені юних літ Всміхались, створені любити, Хай на колінах білий світ Прощення молить в чорних квітів!..
