Дякую за неймовірно цікаве відео! Ще хочеться більше відео про залізницю для дітей українською мовою і правильно поданих, без сюсюкань та "блогерських" дуркувань.
Пам'ятаю, як в перший раз їхав у Дніпро на ЕПЛ2, мені тоді було 5 чи 6 років. Після старих електричок з дерев'яними незручними сидіннями, ці здавалися просто космосом
Щиро дякуємо за вашу працю! Думаю, в наступних подібних випусках було б цікаво дізнатися більше про організацію руху того чи іншого типу поїздів (наприклад, про підготовку вагонів до рейсу, роботу локомотивної бригади та ін.). Продовжуйте!
Если будете делать выпуск об истории укрзализныци,то не забудьте рассказать о купянском ж/д узле . его история от рассвета (купянское отделение ЮЖД,поселок с 7 тысячами населения,5 направлений,3 из которых электрифицированы) до заката(купянского отделения дороги нет, население в ж/д посёлке 3тысячи,а сколько останется направлений,на сколько уменьшится грузопоток будет известно после войны.сейчас грузопотока нет,ходит рельсовый автобус до Харькова раз в сутки.)
Дякую! Цікава інформація. До речі, я ніколи не бачив у Харкові електрички завдовше 10 вагонів, тому про "стандартні" 12 - для мене було неабиякою новиною. Я часто бачу 8-10 іноді.. 6 вагонів ;)
Дякую за чудову програму. Цікаво було б почути про приміські дизель-поїзди українського виробництва. Один з них з одного боку мав кабіну як у електрички Луганськтепловозу, а з іншого боку було причіплено секцію тепловозу.
Якщо порівнювати рівень комфорту між потягами різних типів, то згоден, що електричка являє собою найнижчий рівень. Але, якщо порівнювати електричку з автобусним приміським перевезенням, то електричка, це люкс. Місяц тому ми з сім!єю зустрилися у Львов (я їхав із Дніпра, а сім'я із Німеччини). Зі львова ми разом поїхали у Трускавець електричкою, потім у Славське з пересадкою, спочатку приміським мікроавтобусом, а потім електричкою. У нас було багато валіза, і всюди, коли ми сідали у електричку, у нас завжди було достатньо місця для валіза та для нас самих. Но коли ми у Трускавці сіли у мікроавтобус до Стрия, а це виявився Mercedes Sprinter, то по-перше, водій не одразу погодився нас взяти, хоча квітки я купив завчасно, а по-друге, вся наша валіза ледве влізла у цей Спринтер, навіть з урахуванням додаткового придбаного мною квитка. По-третє, у цьому автобусі ми майже не могли рухатися. І коли в Стриї ми пересіли на електричку, нехай вона стара, зовні виглядає погано, але рівень комфорту в неї виявився набагато краще, багато місця і для валіза, і ноги можно витягти. А то що їде більше часу, так краєвиди із вікна які були, які гори... так що час поїздки в електричці минув дуже швидко. Назад із Славського у Львів ми поверталися теж електричкою. Але на цей раз ми їхали дуже швидко, максимальна двидкість була 120 км/год. На цей електропотяг квитки можна було придбати онлайн, і мвркувався він як С3.
До речі, Олег, я правильно розумію, що словосполучення "Міска електричка" захищене авторським правом, тому зараз УЗ не має права казати "Міска електричка", а каже "Київ Сіті" ? І так, про дизель-поїзди було-б цікаво зняти.
Колишній директор Південно-Західної залізниці Кривопишин запатентував міську електричку і Київ сплачував йому роялті. Зараз УЗ вірогідно відійшла від використання назви "Міська електричка"
Дякуємо за цікавий та інформативний випуск) Пропоную ще нагадати, що електропоїзди формуються парним принципом, адже на наших теренах зустрічаються компоновки серії ЕР 4 та 6 вагонів, взагалі 6 вагонів наймасовіший варіант, розумію причини і віддаю велику пошану працівникам моторіагонних депо, котрі титанічними зусиллями підтримують графіки курсування приміського сполучення, Непарну компоновку в 5 вагонів спостерігав лиш в серїї ЕД 9. І десь на запасних коліях КЕВРЗ стоїть єдиний представник серії ЕР 29, спроби заміни ЕР 9. Найголовніша проблема приміського сполучення - фінансування проїзду та контроль зон, пасажири майже ніколи не сплачують повну вартість (їдуть за мінімальним тарифом), також громади майже не виконують свою частину співфінансування проїзду, відсутній контроль пільговиків. На мій скромний погляд, ці питання має вирішити досвід Києва, валідаторна система аналогічна КИЇВПАСТРАНСУ, але ж тоді картки проїзду мають видаватися усім пільговим пасажирам, без МІНСОЦПОЛІТИКИ ніяк, але якщо впорядковувати то вже глобально. Усе є Україна🇺🇦
Дякую! Було б цікаво послухати в чому переваги і недоліки локомотивів на постійному і змінному струмі. Чи сумісні вони з струмами які використовують в Європі? Чи варто електрифіковувати всі основні залізні магістралі? Які системи керування трафікоми використовуються? Як на вашу думку має виглядати ідеальна для України система залізного транспорту?
Основний недолік системи постійного струму(3 кВ)невелика відстань між тяговими підстанціями(близько 10 км), тоді як при змінному струмі (25 кВ 50 гц) близько 25 км. Причому чим більше пар поїздів одночасно можуть знаходиться на ділянці тим менша відстань між тяговими підстанціями, що обумовлено необхідністю збереження рівня напруги в межах, що заявлені в ПТЕ. Локомотиви змінного струму мають дещо більш складну конструкцію, що обумовлено наявністю тягового трансформатора, випрямляча,деяких допоміжних машин,що відсутні на локомотивах постійного струму. Щодо "системи керування трафіком", на залізниці це зветься автоблокуванням і ключовою залежністю стрілок і сигналів. Якщо сказати просто, ділянка між умовними станціями А і Б, а точніше від вихідного сигналу станції А до вхідного сигналу станції Б поділена на блок-ділянки, на кордонах яких встановлено прохідні світлофори, що в залежності від вільності або зайнятості наступних блок-ділянок сигналізують відповідним вогнем(зелений, жовтий, червоний), що дозволяє знаходитись на перегоні одночасно декільком поїздам одного напрямку і підвищує пропускну можливість ділянки. На ділянках де рух менш інтенсивний можуть використовувати напівавтоблокування, тоді на ділянці одночасно може знаходитись один поїзд а прохідні світлофори відсутні окрім одного, що є попереджувальним до вхідного станції.
Дуже чудовий формат дякую вам за роботу. Як на мене було б цікаво зробити коротке відео про роботу пристроїв сигналізації централізації та блокування. Про їх історію та сучасні аналоги. Ще раз велике дякую за відео.
Цікаво дізнатися на яких залізницях постійний струм на яких змінний, так щоб зі схемами на карті і пояснити чому? Чому і де використовуються які лінії а також цікаво про поїзди де і як змінюються локомотиви з роботи змінного труму на постійний і навпаки
Цікаво дізнатись чому в Україні так багато низьких платформ. У нас взагалі є пасажирські поїзди з низькою підлогою? Чи просто цемент економили при будівництві?
@@onealpha5 так в городах И ближайшие пригородьі для електричек Изначально И строили вьісокие платформьі. А потом как начали они ездить дальше в область, так на всех остановках для 3 людей не настроишся.
Метрополітен Дніпра цікавить чи робота його у режимі укриття пожвавило його використання для проїзду чи ні? Ну типу " жив поруч але завжди їхав у автобусі по поверхні бо там нема заторів , а тепер побувши спробував і користуюсь" І є якісь реальні плани зробити його меньш всратим, бо йде з незвідки до вокзалу.
@@codeforces_hero2409 його будували турки, їх певно евакуювали, а обладнання згідно з законом мало лишатись вивоз будівельного обладнання у воєнний час заборонений наче, проте можна отримати дозвіл але навіть так це дорого логістично. Логічно б було розробити спільний проект з турками про продовження робіт проте зменшивши кількість турецьких працівників їм збільшити платню і прикликати місцевих для продовження роботи і з цим проектом податись у ЄС за фінансовими вливаннями, урбаністики і гуманізм в одному флаконі. Тоді і турецька фірма отримає гроші й не буде простою обладнання і робочі місця і зручний транспорт сховище. Але про такі речі треба домовлятись. І про це автор може спитати метрополітен на правах профільного ютубера.
@@codeforces_hero2409 тим хто намагається розгорнути цеха у шахті консервованій якщо у нас і за кордоном тим хто метро будує, але попри букви закону є дух і треба його теж підтримувати і шукати способи продовжувати поточну роботу й платити підряднику.
Дозвольте дещо виправити Вас, пане Олег. 1. Ел.поїзди в складі 12 вагонів то скоріше виключення, заводський склад найчастіше 10 вагонів(ЕР) чи 8(ЕПЛ). 12 вагонів використовувалися лише на московському вузлі в часи СРСР. Довжина вагона ЕР 19,8 м, а ЕПЛ 25 м тому і різна кількість тамбурів і автоматичних дверей, а довжина поїзда 10 в ЕР і 8 вагонів ЕПЛ однакова-200м на які розраховані ремонтні позиції. 2.Індекси електропоїздів ЕР2 Р або Т вказують на наявність електродинамічного рекуперативно-реостатного гальмування. А Ер 9 Є або П на систему охолодження зрівнювальної установки( примусове або природне(єстєствєнноє по рузьге)) , ЕР9 Т -наявність реостатного гальмування. 3. Дійсно кондиціонера не передбачено, але система примусової вентиляції, що взимку працює як калориферний обігрів є. Інша річ, що та система в жахливому стані через низьку якість ремонтів, що призводить до пожеж, тому й не експлуатують її від гріха подалі. Але ще в 90-ті роки особисто вмикав ту систему на ЕР-1 і все працювало,єдине що взимку могло гнати холодне повітря через пошкодження ртутних термореле. 4. Всі поїзди УЗ,що ЕР, що ЕПЛ мають архаїчну електроапаратуру у силових і допоміжних колах,двигуни і допоміжні машини. Що ускладнює ремонт і здорожчує експлуатацію. Реформування приміського сполучення за європейським зразком і з європейським рухомим складом є нагальною необхідністю.
Якщо будуть нові поїзди, можна крісла як в автобусах(лице в спинку)? Мб щодо п3 малося на увазі охолодження Щодо п4 - чи треба буде переробляти існуючі ремонтні пункти(умовно поставити нові прилади в депо УЗШК - одна річ, а в кожне депо в країні і навчити всіх майстрів працювати із ним - набагато дорожче). Якщо ні - можна впринципі, але треба вчити людей Якщо так - може просто дешевше експлуатувати старі капіталені вагони
@@codeforces_hero2409 Так в п3 малося на увазі що влітку працює тільки вентиляція, а взимку додатково вмикається калоріфер і тепле повітря нагнітається в салон. п4. Проблема в тому, що слюсарі комплексних бригад отримують досить низьку заробітню платню і як наслідок,низьку кваліфікацію, бо про ефективність ніхто не думає .УЗ як в часи СРСР утримує низькооплачуваний некваліфікований персоонал заради загальної зайнятості. Архаїчну техніку ще так сяк утримувати можна, а ось якщо техніка буде типу Штадлер чи т.ін тут підхід треба радикально змінювати.
Щодо п4 - я не кажу що люди мають низьку кваліфікацію. Я маю на увазі що в будь-якому випадку треба буде знайомити людей із штадлером наприклад на тренінгах і освітніх заняттях Якщо наприклад для УЗШК із одним депо це реально, а вчити велику кількість людей із різних регіонів(в плані зібрати їх в одному місці) може бути дорого Та й потрібно мати запчастини(в плані умовно болти можна виточити і проводи продаються), а щось складніше(наприклад плати) можуть бути проблеми А то буде як із ДС та шкодами
@@user-vq9ez1cl6c Так і це бувало, але завод випускав поїзди в 10 вагонному складі найчастіше,а експлуатувати можно від 4 до 12 вагонів. Елпоїзд складається з т.зв секцій, себто М(моторний)+П(причепний), або М+Г(головний, що має кабіну керування)вагон.М вагони мають парні нрмери-тобто, наприклад,в ел поїзді ЕР-2 № 1028 М вагони будуть 1028 02,1028 04 іт ін до 1028 10. Г вагони 1028 01,1028 09. П вагони 1028 03, 05,07. Поїзд формується за схемою 3+2 себто да струмоприймача дивляться на захід три на схід, чи навпаки. Тобто за схемою 1028 01,02,03,04,05,06,08,07,10,09. При такій схемі при руху головою 01 вперед, вагони 02,04,о6 будуть їхати вперед(тягнути), а 08,10 назад(штовхати). При зменшенні або збільшенні складу секції прибирають або добавляють.
Доречі, поговорюють, що збираються відкрити міжнародне сполучення електропотягом із України до Варшави. Але у мене одразу виникло запитання, а як збираються вирішувати проблему різної ширини колії ? Адже у нас використовується широка колія, а в Європі вузька. Як потяг зможе з широкої колії пересісти на вузьку та навпаки ? І тут я почув про унікальне рішення з адаптивним візком, який автоматично підлаштовується під різну колію. Мене важко уявити собі, як це буде відбуватися, але подивимось, головне щоб цій потяг запустили.
5 не могло бути, електропоїзди серії ЕР2 ЕР9 експлуатуються 4,6,8,10 та вагонів, російські ед2т, ед9 4,6,7,8,9,10,11 та12. По іншому не поїде, не збереться схема тяги
@@botanpo413 ЭП2Д? Созданные на платформе рижских ЭР2 1960х годов? Ну хоть Ласточку в пример приведите, или московскую Иволгу. Да, у нас и такого нет, мы свою промышленность проскакали. Но всё же, не надо допускать такие очевидные "ляпы" :)
Ну звичайно ж електрички були створені на принципах метро, для транспортування пасажирів на невеликі дистанції як область, або сусіднє місто, або для тих людей хто не має достатньо грошей на купівлю квитків на поїзд дальнього руху. А що про нові електрички, у нас не хочуть заміняти старі на нові по простим причинам вандалізм, багато безхатьків і так далі тому чекати оновлення звичайно треба, але воно буде ще не скоро. Хоча модернізація старих поїздів це непогана альтернатива.
Дуже добре. Було б непогано. Знову відновити виробництво електропоїздів в м. Луганськ, на Луганському тепловозобудівному заводі. Коли ЗСУ остаточно звільнить м. Луганськ від окупантів.
є питання чому КВРЗ роздеребанили... невже капітальні ремонти не потрібно виконувати. Адже це необхідна частина при залізничному господарстві!!! І виносити її за межі станції не зрозуміло...
На превеликий жаль,тема розкрита дуже поверхнєво. Тож коли наступні енциклопедійні відеодоробки будуть розроблятися, не заперечуємо від використання наших відеоматеріалів.
Та ну яких 12 вагонів? 10 - тільки по великим святам, а так або 8 або 6. Наприклад нормальна штука у п'ятницю вдень пустити електричку на Козятин з 6-ма вагонами, ото можна повеселитись)))
На рахунок вентиляції ви не праві: вона в ерках є,причому двох режимів,літньому і зимовому. Коли працює вентилятор ,то добре чути,тільки вмикають її лише взимку,і то не завжди.
На ЮЖД 2 станции,где стыкуется переменный и постоянный ток.одна из них это ст.граково.НО! здесь шли военные действия и подстанция и контактная сеть повреждены.на восстановление нужны миллиарды.. кроме того часть подвижного состава исчезла (забрана Россией во время оккупации,уничтожена обстрелами и т.д)НО! и пос.купянск-узловой и депо Купянск и окрестности каждый день обстреливают из всех видов вооружения (это прифронтовая зона).... в депо Купянск были двухтоковые электровозы вл82м,правда выпуска конца 70-х гг 20 века(как и электрички ЭР9п,осуществлявшие пригородные перевозки по купянскому узлу),но они возили большинство грузов с России(по ст.тополи,) на Святогорск,Харьков.сейчас их остались единицы.но ещё не конец войны...двухтоковые(2т) электровозы Украина не производит,а закупке Французских 2т помешала война.электровоз вл82 м,хоть и грузовой,но возил вагоны со ст Купянск до ст.харьков в режиме пригородного поезда,т.к ,чтобы доехать от ст.купянск до ст.харьков электричками с пересадкой по ст граково(130км) надо затрачивать четыре (4)часа.относительно ремонта (2т)поездов- ремонт 2т заграничных поездов стоит миллионы и производится 11(месяцев),о чём говорили и администрация УЗ и ваш канал.эти деньги выделялись из госбюджета,а сейчас госбюджет... Из 12 закупленных рельсовых автобусов осталось на ходу 3(три)...можно ремонтировать за границей,на заводах производителях,но это стоит в разы дороже..но восточный сосед производит и ремонтирует 2т электровозы,может это и стало поводом для создания в период оккупации пророссийской купянской железнодорожной компании с 2(двумя) тысячами Купянских ж/д,это политика,но она привела к катастрофе купянского узла.... Нужно ли восстанавливать пригородное сообщение на купянском узле(а оно до ст.харьков 2т)?только город Купянск за 2021 год задолжал за перевозку льготников 2(два)миллиона..ко всем бедам уз(устаревшей подвижной состав,убыточность,слабая компенсация из госбюджета,объявление дефолта, проблемы с выплатой з/п ж/д и т.д)присоединилась война, разрушение инфраструктуры,отсутствие ж/д грузоперевозок с России (для купянского узла более половины перевозок приходилось на перевозки с Россией по ст тополи). всё это усугубилось тем,что около половины пос.купянск-узловойкоторые работали на ж/д выехали и скорее всего, не вернуться.до войны пассажиров было мало ,а после станет в 2 раза меньше...пассажирское движение было дотационным и после масштабных разрушений ему не подняться (в Купянске уж точно),но катастрофы нет все маршруты можно заменить автобусами,что и делается.жителям пос Купянск-узловой(а там было 5 направлений),города Купянск и окрестностям надо привыкать к автобусам.. Ещё одна тема это Купянская пмс-133,которая была под оккупацией и во время оккупации работали на ст.купянск-узловой и укладочные краны(ук) и моторки .стоимость ук миллиарды гривень.НО! новый начальник пмс сотрудничал с Россией,за что и был арестован и старый начальник ПМС, почётный железнодорожник агитировал на празднике 9мая 2022 года за Россию,а вот судьба техники купянского ПМС неизвестна,а это миллиарды гривен, судьба ПМСа, купянского узла,а кранов ук на ЮЖД не более 20...пмс с УК был и на ст.попасная,но там шли такие бои... Может быть уже вычеркнуть Купянский узел с 5 направлениями из списка,где есть пригородное ж/д сообщение?это политика,но она разрушила Купянский узел (а ведь раньше было и купянской отделение ЮЖД и пос узловая с 7 тысячами,а сейчас там осталось около трёх.тысяч?пока да...(((
це не політика, це війна і р*сія зруйнувала Куп'янський вузол а так дякую за детальний опис. дуже любив Куп'янськ-Вузловий, часто їздив на Луганський напрямок
Не згоден на рахунок механічної вентиляції. Вона є на всіх типах електропоїздів, але не використовується через те, що її не обслуговують. В свій час, як ЕР9Т-668 забрали із Фастова додому, чернігівчани відновили систему вентиляції, і вона успішно працювала.
Цікаве відео, промінець відради серед цього незаслуженого горя, що нам створюють кацапи... Давно задаюсь питанням, а як в епоху паровозів реалізовувалось приміське сполучення. Навряд тоді існували спеціальні вагони для частих зупинок.
А как во время войны функционирует пригородное сообщение?до войны со ст купянск-узловой до ст.волчанск,ч/з в. Бурлук,приколотное ездил старый тепловоз,который тянул 2 вагона.согласно новой административной реформе в.бурлук присоединили к купянскому району.НО!в связи с отсутствием нормальной автодороги ни автобусы,ни маршрутки с города Купянск ни до в.бурлука ни до приколотного ни до Волчанска не ходили.даже из Волчанска люди ехали до Харькова пригородным поездом.так так в.бурлук стал как бы частью купянской громады и местное руководство совместно с ЮЖД ввели дополнительный пригородный поезд,(тепловоз старый и два вагона) со ст купянск-узловой до ст.бурлук.в 2015 году из госбюджета выделили деньги на капитальный ремонт пути от ст Купянск до ст Волчанск и капитально отремонтировали путь,но автодорогу никто не ремонтировал и автобусного сообщения по этому направлению не было.но благими намерениями выслана дорога в ад.с 24 февраля 2022 года пригородное ж/д движение со ст купянск-узловой прекратилось и люди стали отрезаны от нового центра объединённой громады -города Купянск.автодорога стала ещё хуже.автобусов нет и не будет из-за аварийной дороги.в феврале будет год как люди стали заложниками ж/д и отрезаны от нового райцентра- купянск.но люди живут.на ж/ д свет клином не сошёлся.есть автобусы,которые при наличии пассажиров и нормальной автодороги будут ездить.а вот ж/д оказалось очень быстро и просто вывести из строя.а вот то,что деньги из госбюджета выделились на ремонт ж/д,а не на ремонт автодороги это ошибка и недальновидность местной власти.а может действительно подождать несколько лет, пока восстановят ж/д сообщение,а до тех пор никуда не ездить?
Ужас , почему в нашей стране ходят электрички которым почти 50 лет??? Почему модернезируют и чинят еденицы ? Вот кто за это безобразие отвечал уволить и наказать по всей строгости закона
@@ivantim781 Проблема не в отсутствии частных перевозчиков. А в системном нежелании инвестировать в убыточные пассажирские перевозки. А они все убыточные, кроме Интерсити и отмененных поездов в Россию и Европу.
Latvijā тоже ездят на старых електричках , и не кто не умер . Первые новые "Škoda" проходят обкатку , из-за войны задерживается доставка . Viss būs Ukraina ! ✌️🇺🇦👋🇱🇻
@@botanpo413 РЖД лучше? Поспрашивайте сотрудников, что они думают об оптимизации управления при Белозëрове, стремительном раздувании аппарата управления, груде тупых инструкций и массовом бегстве специалистов, не выдерживающих такие условия труда. Не судите по обëртке (вокзалы, поезда). Судите по начинке. Ну, а про подвижной состав я вам ответил ранее. Ничего принципиально нового. Электрички - по факту с новой начинкой на платформе ЭР2. Новые электровозы 2ЭС4/6 - по факту обновление начинки платформы ВЛ10 из середины 20 века. Пассажирские ЭП20 - по факту на 90℅ скопированный Alstom с их же силовой начинкой. Который после введения санкций больше производиться не будет.
Штадлер з Білорусі! На кой він в Україні потрібен!!! Є КВБЗ, який здатен виготовляти і ЕП, ДП, краще в уніфікованому вигляді в з дизель-генераторною секцією!
