Ютуб порадив мені цю розмову і я без вагань відкрила. Цікава тема, цікаві співрозмовники. Нічого не збентежило мій особистий фемінізм. А от коли посадили дівчину в кадр, просто як для реквізиту - от від цього війнуло вже затхлим патріархальним. Це був, як на мене, негарний жест. У всьому іншому мені було цікаво. Дякую за книжкові поради і за згадку Соломії Павличко - люблю її дуже.
00:00 Ми почали! 6:30 Ліберальний та радикальний фемінізм 10:42 Що є фемінізмом? 15:05 Стать та гендер. Про що говорила Джоан Роулінг 19:43 Феміністичні квоти та закони 31:43 «Чому не варто боятися фемінізму» Тамари Марцинюк 33:36 Роль Соломії Павличко у становленні фемінізму 43:22 «Notre Dame d'Ukraine. Українка в конфлікті міфологій» та «Планета Полин» Оксани Забужко 52:00 Онтологічний фемінізм у «Химерних історіях» Ольги Токарчук 1:08:44 «Розповідь служниці» та «Заповіти» Маргарет Етвуд 1:16:36 «Сила» Наомі Алдерман 1:29:11 Книга про історію Вайнштайна 1:30:28 Про трансгендер на Троєщині 1:33:40 Роль Мілеви Маріч в успіху Ейнштейна 1:36:36 «Феміністки не носять рожевого» 1:37:54 Роман «Солодка Даруся» Матіоса: феміністичний чи ні? 1:45:24 Фемінізм у розповідях Катерини Калитко 1:48:18 «Дівчина з Данії» Девіда Еберсхофа 1:49:06 Місце фемінізму у романі «Місто дівчат» Елізабет Гілберт 1:51:41 «Сплячі красуні» Кінгів
Дякую за ефір!💛 Особливо за спогад про Соломію Павличко. Улюблена героїня ще з дитинства - Енн Ширлі з серії книжок Люсі-Мод Монтгомері: смішна, винахідлива, володіє сильною емпатією та уявою, сильна, є вищою за життєві обставини, має власні цінності, попереду свого століття і підважує статус-кво
Леся Українка "Лісова пісня". Мавка - найяскравіше уособлення жіночності.. Вона постає лісовою красунею з багатою душею і чутливим серцем, сповненим любові й надії. Найголовніша риса її характеру - волелюбність (один з принципів фемінізму). Воля для Мавки-така ж неодмінна умова життя, як прекрасна навколишня природа. Їй як жінці притаманні щирість, простота, природність у почуттях. Вона прагне не лише пристрасті, а й духовної спорідненості і любові на все життя.
Перша літературна героїня, яка мене по-справжньому надихнула, - це Джен Ейр: розумна, вольова, незалежна, відверта, справжня. А потім були "Маленькі жінки" Луїзи Мей Олкотт, твори Ольги Кобилянської, "Шарітка з Рунгу" - уже про саму Кобилянську й далі, далі, далі до Айріс Мердок і Марґарет Етвуд з її "Alias Grace".
Наталіє, вітаємо Вас з перемогою в конкурсі. Щоб ми могли надіслати книгу, напишіть нам на сторінку facebook.com/postmenua Ваші дані для відправки приза. Дякуємо за участь!
Цікава і потрібна тема. Дякую за розмову. Підтримую повністю у всьому висловленому. Шкода, що не бачила цього відео раніше. А "Місто дівчат" мені теж не зайшло. Трохи пустувата книга.
Мене вразив образ жінки в книзі Алексієвич "У войны не женское лицо". Реальні героїні, яких інтерв'ює Світлана, діють в складних обставинах реактивно і невідкладно. На відміну від наявного стереотипу, що жінки більш вразливіші за чоловіків, героїні Світлани ховають свої емоції навіть від самої авторки. Ця адаптивність мені здається дуже важливою рисою в надскладних ситуаціях.
Для мене жіночність - це внутрішня сила жінки. Вона може помилятись, але завжди буде рухатись і зберігати свій внутрішній світ. Скарлетт О'Хара - перший яскравий жіночий образ, який мене вразив в дитинстві. Не дивлячись на те, що найбільша її мрія наприкінці виявилась бульбашкою, вона визнала це і продовжила своє «Завтра». З української літератури маю три образи, які часто згадую: Мелашка з «Кайдашевої сім'ї», Христя з «Повія» Панаса Мирного і Даруся з драми Марії Матіос. Жінки, які мають внутрішні тріщини, більше вражають тим, що продовжують діяти. Чи здаються вони не такими, якщо їх шлях не привів до успєшного успєха?
Одна з найулюбленіших героїнь у літературі - Естер з "Під скляним ковпаком" Сильвії Плат. Естер, без сумнівів, жіночна, але водночас страждає від і бореться з суспільними уявленнями про роль і поведінку жінки. Вона не хоче бути секретаркою і прагне обрати іншу кар'єру, багато роздумує про фемінність, секс і жінконенавидців. У книжці добре розкривається тема дорослішання дівчини, пошуки себе, віднаходження впевненості і самоповаги. Естер хочеться то розрадити і підтримати, то навпаки, слідувати її прикладу. Мені, до речі, дуже сподобався переклад українською і візуальне оформлення книжки (ВСЛ)
Скарлет О’Хара в «Унесённых ветром» Митчел! Сильная, бесстрашная женщина, которой хватило мужества в сложных обстоятельствах отстаивать семейное состояние, оставаясь при этом хрупкой, привлекательной и открытой к любви женщиной!
У зарубіжній літературі мені подобається персонаж(-ка) роману "Під скляним ковпаком" Сильвії Плат. Естер Грінвуд - дівчина з величезними амбіціями, яка не хоче йти шляхом "типової" жінки, а прагне значно більшого...
Останнім часом чую від людей слово фемінізм у лайливій конотації і не розумію коли і чому так сталось. Нарешті хтось правильно почав говорити про фемінізм.
