Для вас, друзі, - колоритні назви квітів, які можна зустріти майже в кожному куточку нашої мальовничої України. Ягідний антисуржик - • 85. Як буде українсько...
Все життя називаю саме нагідки,калачики,латаття,волошки,конвалії,кульбаба,жоржини,братки,півонія,як і мама називала та все село так казало і всі навколо(Київщина)
Коли розмовляв весь цей час російською, а перейшов на рідну українську мову тільки після повномоштабної війни, розумієш яка російська бідна і недолуга у порівнянні з українською мовою! Дякую Вам за відео.
@@user-kt1zh6ru5h Коли знаєш кілька мов то можеш порівняти їх. А коли не знаєш жодної то і порівнювати немає з чим! Про недолугість російської мови можна годинами дискутувати. І, проте як вона утворилась. Але мені сподобався висновок одного російського зека який розповідав що не чув української мови на зоні, а саме цього жаргону і що ця фєня по якій вони ботають це слова з їдишу. І що "руский язык" помісь тюркських мов ще спаплюжена цими словами що у сухому залишку утворило "вяликий уzкий язык". Як то кажуть на болотах: "Намешали кровь, гавно, песок и сахар!" Про це самі мовознавці болот кажуть. Ті яких пуйло не підкупив.
To bardzo przykre, że 42% Ukraińców ciągle mówi po rosyjsku. 30 lat wolności było dla nich mało, żeby nauczyć się języka swojego kraju. Okropnie denerwują mnie tacy bez honoru ludzie, którzy uciekli do Polski przed rosjanami i na ulicach naszych miast rozmawiają po rosyjsku. Polska udzieliła azylu Ukraińcom, a nie rosjanom. Język jest faktorem narodowej tożsamości, jeśli oni tak kochają język rosyjski, niech jadą do rosji.
@@movemelody1 Takie są niestety skutki ponad trzech stuleci rosyjskiej okupacji. Wojna zmusiła wielu Ukraińców do pamiętania o swoim języku ojczystym. Szkoda, że Białorusini mają swój język na skraju wyginięcia.
Живу в Польщі, тут чорнобривці - аксамітки, а "анютині глазки" - братки 😊, волошки - блаватки 😊, конвалії так само називаються польською. Українською не знала про братки, але чорнобривці завжди знала, як і волошки. Лише зараз розумію, що спільного в польській і українській мовах куди більше, ніж в українській і рос., як нас вчили в школі і університеті.
Повняки - це різновидність чорнобривців, яка не була представлена фото... А зозулині черевички - це лісові орхідеї, а не віоли ( назва "анютиних глазок)
Дуже актуальне відео!Продовжуйте тему!Ми не знаємо ні назв квітів, ні назв дерев, чагарників і трав, не знаємо назв тварин українською мовою-виправте це.Дуже та щиро дякую за матеріал!
Це латинська назва.Автор її не заперечує, просто розповідає, що паралельно існують народні назви.Та й косарики - це дикі гладіолуси( ростуть у нас на Поділлі і то не скрізь)Темно-малинові, чи пурпурові, вони -- точнісінько виглядають як гладіолуси культурні, тільки дрібнесенькі.
Правильні..., особливо ,,оксамитки'') Оксамитки'' посіяла мати у моїм світанковим краю...'' Ніяк не доберу, чому Микола Сингаївський не використав таку милозвучну і правильну назву?
Доброго здоров"я, Наталія Іванівна!! Не тільки відновила в пам"яті назви квітів, бабуня змалечку привчала.Але й отримала естетичну насолоду і від вашої мелодійної вимови,і від розмаїття квітів в відео! 🥰💖
Дякую за цікаве і яскраве відео! 👍 Я ще люблю цинії, у нас їх називають "майори". Цікаво, чи то від слова "майоріти"? А "мальва" те саме, що "рожа", у нас її саме так називають, рожа. Луганська область. Все буде Україна. 🙏🇺🇦❤
Слухаю і дзіўлюся, і радуюся, што вашы назвы кветак так падобныя на беларускія. Чарнабрыўцы або аксаміткі, валошкі, на сенажацях расце лотаць, а ў затоках гарлачыкі (ліліі), анюціны вочкі або браткі, дзьмухавец (одуванчик), півоня... Дзякуй вялікі за ролік.
дякую.але ж більшість назв народні.а вживати можливо й наукові наприклад настурції чи гладіолуси.герань чи пеларгонія. вживання їх не ж помилкою.чи суржикои
Вітаю. Дуже гарно. Півонії - вперше почув, але так поетично. Не впевнений, що все це запам'ятати вдалося, проте не відмовився би від продовження рослинної теми. Квіти, трави, дерева, кущі. Гадаю, що для багатьох невідомі всі назви. Чудові світлини, святкова лекція, співочі назви, чудовий настрій. Дякую.
Щиро дякую за такий квітковий випуск - теж не хочеться, щоб закінчувалося літо, а з ним і тепло((( - зловила себе на думці, що більшість із тих квітів, які сьогодні були у відео, моя мама називає українською правильно і я завжди чула від неї саме український варіант назви квітки. За виключенням, зозулиних черевичків та латаття (ми не проживаємо у зоні водойм).
Анютіні глазки... ????!! Висаджую кожного року... мій язик весь час відмовлявся вимовляти, я відчувала, щось не те з назвою...Зозулені черевички!!!! Неймовірно!!!
Бабуся викладала на глиняну підлогу васИ льки,зверху нам стелили дідов кожух і ми спали на ньому. Пахочі були, пам'ятаю до сих пір. Тільки не пам'ятаю на яке свято це було.
Кульбаба - а може від "кулі" й "баби", бо коли відцвітає, утворює кульку з білих парасольок, що нагадують сиве волосся. Зозулині черевички - це орхідея, що цвіте у наших листяних лісах, рідкісна.
Анютині глазки - братчики , зозулині черевички зовсім інші квіти . Повняки це різновид чорнобривців . Жоржини у Прикарпатті називали органії оба горганії .
А у нас називали "калачики", народна назва. І ще була низенька трава із схожим круглуватим листям, її теж називали калачики (у неї ще були бубочки, які ми в дитинстві їли 🤣)
@@user-cl7lf5oc1hВ нас пеларгонії також так називали, просто тоді не знали, що герань-це невірна назва. Але й мальви дехто називає калачиками. Це народні назви, неофіційні. Фахівці називають гладіолуси, пеларгонії, лілеї ( не водні), іриси. Багато назв квітів автор вірно переклала, але деякі назви народні, розмовні, а не наукові. І це може ввести в оману. Нижче є коментар з цитатами із творів видатних українських письменників, де є гладіолуси та інші. квіти
@@user-uo5bf1nd5e це точно. Раніше (в моєму дитинстві) степ був - як море ковилу влітку, а навесні тюльпани і ще багато різних квітів майоріли. Тепер зовсім не те. Найбільше вражає кількість поліетиленових пакетів в степу... 😪 Сумно
@@svaleks566 Коли вже на то пішло, не ружа, а шипшина (наразі використовується тільки для дикої троянди, але так було не завжди). Це реально єдина питомо українська назва. Ружа - з французької, роза, рожа, центифолія - з латини, троянда, трандафиль - з грецької.
Хоч як дивно, але в нас були й "рози". Роза, яка пізніше перейшла в "рожу" - запозичення з латини. Просто вона дуже швидко мутувала, тому слово типу "рожевий" (початковий наголос на О) для нас не звучить чужим, а от "роза" звучить.
Є русизми, а є латинські загальновживана назви. Народні українські назви існують одночасно з ними. Все можна легко знайти знайти у довідниках з квітникарства. А гладіолус, таки гладіолус ( бо це латина) , а російською - шпажник, у нас так його не називають. І слово оксамитки, це прямв калька з російської, всі кажуть чорнобривці на тагетас. Було б корисніше, якби вказали назву латиною та українську народну назву. Волошки, то волошки, а васИльками в нашій місцевості називають шавлію.
1:36 Де взяв Авраменко цю назву - "Оксамитки". Ніколи не чув і не зустрічав в літературі. І чим вона цікава - тим що є перекладом з "вєлікаго і магучєго" їх назви "Бархатци", бо "бархат" - це оксамит українською.
І все-таки зозулині черевички це не гладіолуси. Це рослина з родини орхідних. Знаходиться у Червоній книзі. Косариками справді називають гладіолуси. Стосовно чорнобривців і повняків. Повняками називають чорнобривці високі. У них квітка однотонна.
" В нього очі наче волошки в житі. А над ними з-під драного картузика волосся - білявими житніми колосками. Це - Пилипко." Пам'ятаю ще зі шкільної програми твір А.Головка. А то вже 50 років минуло ..як лебеді у вирій.
W jezyku polskim nazwy kwiatów brzmią pdobnie i często każda roslina ma kilka nazw: tagetes - aksamitka, gladiole - mieczyki, nagietki, nasturcja, georginie - dalie, gerania - pelargonia, chaber - bławat, mniszek - mlecz, bratki, piwonie.😊
Чорнобривці або оксамитки зозулині черевички косарики нагідки красоля жоржини калачики блаватки або волошки латаття це не по нашому водяні лілії конвалія кульбабки півники а не іриси пам'ятаймо знаймо вивчаймо українською щиро дякую за правильні назви
Всяке трапляється..., в якомусь окремому селі - можливо! В Колюхові і в Жахнивці гарбузи називають ,,кабаками'', але то не на всій Вінниччині ,,називають''. Доречніше - на Вінничині можна почути.
