Вперше почула про цю письменницю.Не перестаю захоплюватися нашими українськими творами,які не пропагують в світі.Якби цей твір екранізували,то мав би не гірший успіх,ніж твори англійських письменниць, відомих та шанованих.Твір актуальний і сьогодні.Слабодухі чоловіки брали собі за коханок таких бездарних актрисок.В наш час пішли далі:одружуються на безголосих "співачках",які на сцені ніщо ,без звукорежисерів,костюмерів Інші поціновувачі жіночого тіла беруть за дружину (бо модно) моделей,як колись купували хоч породистих коней чи собак.А кажуть що людина еволюціонує, беруть сумніви.Дуже гарно прочитано цей твір.Подяка каналу за книгу.
Дуже дякую за гарний твір і чудову озвучку. Зараз, коли важкі часи,і часом нема можливості знайти таку книгу,це як бальзам на душу- слухати наше українське. Дійсно вийшов би чудовий фільм. Може колись... ДЯКУЮ! 💙💛🌹🌹
🌻📘🌿Одарка Романова (псевдоніми: Одарка, О. Романенко; 18 березня 1853, Сальне Ніжинський повіт - 14 квітня 1922, Китаїв) - українська письменниця кінця XIX ст. -початку ХХ ст.. учасниця літературного гуртка «Плеяда». Належала до громадівського кола Лисенків, Косачів та Старицьких. Писала балади, поетичні казки, ліричні пісні, публіцистичні статті, кілька збірок оповідань. Микола Лисенко написав музику до її віршів «Літня ніч», «Де ти?», «Нічко лукавая». На літературних зустрічах, які мали важливе не тільки естетичне, а й пізнавальне значення, Романова спілкувалася з Л.Українкою і від неї дізналася та перейняла методику записування творів уснопоетичної творчості, стала ретельною фольклористкою, гідною продовжувачкою традицій Л.Українки. У листі до матері від 12 (24) грудня 1893 р. Л.Українка згадує: « Романова читала нам своє нове оповідання під назвою «Акула» («акула» - се єсть деморалізована актриса, що псує життя чесним людям), оповідання се дуже гарне». Із відкритих джерел.
Дякую п ,Лілі та всій команді за таку велику працю , за знайомство із багатством нашої літератутури,_однієї з найкращих у світі А О, Романович _ талоновита і неповторна письменниця ,
