Пригадую, як вперше подивилась цей фільм на місцевому фестивальчику (навіть не впевнена, що це можна назвати кінофестивалем, але нехай) у Дніпрі, тоді пан Юрій приїжджав. І він так, із ухмилкою розповідав, що це був прекрасний досвід операторської роботи для нього, приємні спогади, а потім, через багато років він знімав... серіал про бальзаківський вік.
Дуже файний формат, непоганий аналіз, багато цікавинок, подача чітка та структурована. Тепер можна й гайда дивитись українську класику! Нехай живе та квітне українська нація!
Бачу в коментарях, що деякі люди не дивилися це надбання, і мені сумно від цього. Держава реально дуже мало робить для популяризації цих скарбів. Дяка за відео, давно чекав на огляд 🙌
Смотрел "ВАВИЛОН 20" еще в молодости (это в первый раз) и хотя многое в нем тогда не понял, и как правильно заметил автор не мог сказать о чем он, но фильм мне тогда понравился, да и потом смотрел его с удовольствием (последний раз год назад). Спасибо Автору за интересную информацию о фильме. Слава Украине.
Мені інколи важкувато дивитись українські фільми періоду радянщини, тому що там так чи інакше бачиш пропаганду цього режими як в Вавилоні або в Криниці для спраглих (вже мовчу про Землю Довженка) Так, розомію що по іншому не можна було, але сьогодні таке тяжко сприймати і ще приписувати як українське кіно. Знаю що моя думка поверхнева і що там на інші речі потрібно звертати увагу, але через це початок 100% українського кіно вбачаю тільки після 14 року. Ролик офігезний, хочемо ще 👍👍
Чудова рубрика і ви її класно втілили, продовжуйте будь-ласка!!❤ Ніяк не можу підступитися до адекватного ознайомлення з українським поетичним кіно, очевидно що це все не фільми для «вечірнього розслабона», а ой як навпаки) але ваше відео дуже надихнуло подивитися цей фільм, та й інші творіння того ж Миколайчука, Іллєнка та інших митців, які відкрили якісь абсолютно неймовірні грані кіномистецтва в умовах відбито хворої совкової цензури
ох, відео просто шикарне. оце я довго на таке чекав. скажу чесно - було трохи боязко підступитись до перегляду, бо очікував якоїсь туги/журби (укрлітівські флешбеки) але відео переглядається на одному диханні і у кінці єдине бажання - хочу ще. Хіба що промо вставка трохи збиває(. в цілому дуже цікаво. що мене трохи збило з пантелику - кіно дуже легко пройшло цензуру, тому не зрозуміло де режисер "долав перепони", можливо пару відсилок би трохи допомогло зануритися у ситуацію, бо як би ми не бідкалися на ті часи - відчути як воно було насправді дуже важко, без якогось пропрацювання, переживання тих подій. Нажаль не дивився це кіно, але тепер хочу, і не тільки його.
Погоджуюся, що фільм варто переглядати кілька разів, щоб розкрити закладені смисли. Кадр зі свічкою у руках померлої матері - це ж відсилка до кадру з "Землі" Довженка, і це такий клас. Коли гасять вогонь навколо могили - одразу згадався танець у Тінях наприкінці твору Коцюбинського. Перевернутий глобус, заховані скарби, воли, які важко дихають людськими голосами - це все такі метафори круті. Та все ще в мене лишаються питання до певних деталей у фільмі, які не до кінця мені зрозумілі, але деякі моменти, репліки - це скарби. Хочу ще прочитати "Лебедину зграю" і можливо, там буде розкрито щось більше
І ще для тих хто буде дивитись цей фільм вперше, я помітив що кадри з фільму оброблені нейромережею для збільшення чіткості і розподільної здатності, але місцями виглядає троши кріпово. Таке от питання - як версію дивитися першою - оригінал чи покращену?
Дилогия Василя Змляка "Лебединая стая" и "Зеленые млыны" в авторском переводе на руський - с юности однз самых моих любимых книг. Экранизация Миколайчука - абсолютно воспроизводит дух книги! Одна из безусловных вершин украинского кинематографа
