Ідея зі світлофором гідна, треба спробувати, а ось щодо того, щоб виписати стільки задач і НЕ дивитись на них протягом року не згодна 100%. сенсу тоді щось планувати, в голові тримати стільки данних + робота + сімʼя + купа іншого, ну це треба бути кіборгом) я за пріоритети, за змінювання і перегляд цілей кожен місяць, на перегляд задач на тиждень і т.д. за ідею з розподіленням цілі - лайк.
Якщо є потреба - переглядайте 🙌🏼 Я зазвичай добре тримаю фокус на важливих речах і щоденні нагадування мене фруструють думкою " Я ще стільки не зробила". Але ми всі різні))
В мене така сама історія з волоссям)))) але я так радію, що воно відростає після різкого випадіння, що мені хочеться всім показувати: "бачите, бачите, в мене їжак"😂😂😂
Порекомендуйте будь ласка якісь канали по мотивації і продуктичності, можливо щось допоможе мені від тривоги і депресії трохи відійти до цікавих і надихаючих планів в житті
@@olga7454 З українських цікаві Chernyak Blog, Орест Мурій, трохи більш наукпоп, але з досліджннями продуктивності теж: Uliana Kuntii А ще багато англомовних Деякі з них є в перекладі: NUG - Метт Д'Авелла українською
Софія, дякую за відео. Як Анастасія теж користуюся колесом життя (балансу) по сферам, зазвичай ставлю по 3 цілі на рік з кожної сфери життя над якими хочу працювати протягом року. Але те,що ви розповіли дуже цікаво,особливо тим як відслідковувати динаміку задач (перехід по зонам), спробую обов'язково 😊
Наче все просто і очевидно, але я ніколи не чула про такий метод. Дякую за корисну інформацію! Спробую втілити. Але я б все ж таки час від часу переглядала список, бо я напишу свої хотілки та й забуду до наступного року 😂
Дякую за відео ❤ люблю писати списки задач/бажань, але ніколи не розподіляла їх методом світлофору, тож беру на замітку. На днях знайшла список 4 чи 5 річної давності і була дуже приємно здивована, половина збулася, половина ні, через те, що пріоритети змінилися 😊
Раніше я намагалась планувати, проте виходило не так, як хотілось. Насамперед, проблема була в жорсткості планування. Цього року я встигла написати таки 100 побажань та й не дивилась у той список. Лише пам‘ятаю деякі моменти. Хоча я таки знайшла той блокпост та папірець, в яких я побачила частину записаного. Я навіть не очікувала, що я узагалі їх якось виконувала та прямувала у тому напрямку. Метод світлофор мені не знайом. Вперше його почула. Спробувати можно, проте потрібно буде спочатку написати знов 50/100 побажань та тільки, після цього подивитесь минулий список. Таким чином я вважаю, що минулі мрії не затьмарять мені бачення, навіть якщо їх я все ж таки напишу, хоч й в інакший формі.
Так, щодо авдиторії то правда! Фоловлю вас в інстаграмі і тут підписалася. Ви класна! Ви надихаєте і мотивуєте. І саме головне - ви любите людей (як би нереально це не звучало )))
Мне кажется, я только из-за вас включила Ютюб. ☺️ София, спасибо за такую классную идею! Понравилось, что можно действительно сравнивать себя из года в год. ❤️🫶🏼🤩
Дякую, треба спробувати, бо цікаво відслідковувати динаміку, бо навіть читаючи ті списки помітна трансформація, але з кольором має бути помітніше. І так, я з Вами ще з презентації школи, десь на Шулявці, це був 2012 рік наче, а може й раніше 🙈
Клас! Круто! Цікаво! Дуже корисно! Лиш не зрозуміла, ми пишемо цей список на початку року, а потім лише заглянемо в нього в кінці року чи все ж час від часу заглядаємо протягом усього року? Змінювати нічого там не варто так?
Цікавий підхід, але не вистачає пропрацювання на дистанції. Адже часто важливі задачі можуть так і залишитися в червоному чи помаранчевому. Не вистачає пріоритизації як на мене. Однак цінно, що можна просто переглянути і порівняти роки. Це теж може стимулювати реалізовувати.
Одразу видно, що ви не в Україні, ті мрії які ви перелічуєте... "купити будинок в Італії", цей приклад ви наводите як нереалістичний, одразу відчувається наскільки ви не в контексті життя України. Дуже б хотілось, щоб всі українці незалежно від того де вони знаходяться мріяли про закінчення війни і нашу Перемогу. Адже від того, що ви не дивитесь новини, стражданнь в Україні менше не стало і сотні тисяч військових на фронті продовжують захищати ваші домівки, навіть зараз, коли вас там нема...допомагайте військовим, Ставьте цілі котрі будуть пов'язані з нашою Перемогою, кожен з нас впливає на цей великий процес.
Одразу видно що Ви не слідкуєте за Софією і не маєте її благодійний адвент календар який зібрав вже більше 2000000 гривень для ЗСУ. Відразу видно що Ви не розумієте що мрія про закінчення війни як і мрія зустріти кохання буде поміщена до червоного списку бо Ви одні не в силах на це вплинути і зараз вже немає українців які вірять що війна закінчиться в 2024 році. Жити у невизначеності гірше ніж плануючи чи мріючи бо тільки це і мотивує жити життя за яке борються кожної секунди хлопці на фронті, а без цілей воно перетворюється на бездарно втрачений час життя який більше не повернути. І наостанок, більш екологічного в усіх сенсах підприємця ніж Софія годі й шукати. Платити податки у 2х країнах, відкрити 2 українські бізнеси в Іспанії, вивчити мову, перевести свої продукти на українську, всі лекції, сотні рецептів, тренувань, застосунок, відкрити його безкоштовно для українців, вийти на міжнародний рівень у велнес бізнесі і все це перманентно відчуваючи тугу і оплакуючи своє минуле щасливе життя в Україні, жити без друзів і родичів, бачити батьків раз на рік, витримувати кризи дитини і завжди і в усьому допомагаючи українцям, даючи лекції, збираючи кошти дітям на реабілітації та операції. Софія більше нас усіх заслуговує мати будинок в Італії, до прикладу. Бо коли її донька виросте и запитає маму що вона робила під час війни - їй не буде соромно. Тому було б добре якби Ви подивились на свої вчинки і порівняли чи так само багато зробили перед тим як писати такі коментарі.
@@Marirossa Я дійсно не слідкую за цим каналом і він мені попався у стрічці вперше. Коли живеш в Україні, у Харкові, сприйняття життя змінюється. Я дійсно не знала про вклад Софії, і якщо її вклад дійсно такий, це чудово! Дякую вам за ваш великий фінансовий внесок і перехід на українську мову. Мій коментар був про мрії, цілі і дії. Тому, було б чудово чути від свідомих, медійних українців про те, що ми повинні пам'ятати і вносити у свої цілі нашу Перемогу, бо така в нас реальність. Тому, будинок, це чудово, але якщо ви про нього говорите, то говоріть і про війну. Будь-лазка.
@@soulesiзнаєте, от з однієї сторони я розумію про що ви, а з іншої, зі сторони спікера яка каже про цілі та мрії на рік це трошки не про те. Я перед новим роком писала цілі на 2024 рік. І не повірите, перше що прийшло на думку це перемога, повернення всіх полонених з полону та всіх військових додому, але як це залежить від мене? Ніяк. Все що ми можемо це донатити, допомагати готувати щось на фронт і плести сітки, закуповувати щось закордоном і передавати. Мені здається це всі роблять по замовчуванню. І не важливо живеш ти в Україні чи закордон. Нам треба виходити із позиції жертви що нам хтось щось винен і брати відповідальність на себе і не треба дорікати українцям в Україні чи за її межами вони. Я написала цілі та мрії і розпланувала по планеру дії, які від мене залежать.
@@O.nataliiДобрий день! Те, що ви написали, про всіх котрі донатять, плетуть сітки та ін. для допомоги військовим, це про свідоме суспільство. Нажаль, ми в такому не живемо і люди чим далі від лінії фронту, тим більш концентруються на вирішенні особистих проблем. В моєму оточенні є люди котрі виїхали і будують своє життя там, не донатять, не перейшли на українську і просто чекають Перемоги. Є знайомі, котрі в Україні такі ж, а є хто передає автівки на передову і багато чого ще. Дискусія про те, що свідомі українці, котрі розуміють проблему несвідомого суспільства, могли б нагадувати всім глядачам про війну. Бо кожен повинен робити свій вклад, але не всі це розуміють.
