Зараз багато розмов про те, як повертати демобілізованих на роботу. І всі ці розмови в більшості випадків стосуються саме роботодавця: як рекрутеру проводити співбесіду, як адаптувати кандидата та адаптувати колектив до його появи, і таке інше. Але дуже мало розмов саме про наших ветеранів: як їм повертатись і проходити співбесіди? Чи краще повертатись на старе місце (якщо туди візьмуть) чи шукати нове?
Ці питання не я придумала, про це мене запитав друг, який зараз на фронті, але вже думає про майбутнє.
Спробую дати поради, точніше висловити свою думку, яку я звірила з дружніми психотерапевтами, які працюють з ветеранами.
Тепер по питанням.
1. Чи варто повертатись на старе місце роботи?
Я вважаю, що якщо за вами зберегли робоче місце і не просто як штатну одиницю, а саме як роль в компанії, то варто виходити саме туди. По-перше, ви потрапите в колектив, який знаєте і який знає вас. Це знизить рівень стресу для вас. По-друге, якщо у вас є бажання займатись далі тією професією, яка була у вас до війни, то тут продовжити розвиватись буде легше. В-третє, якщо колектив у вас був дружній, в команді залишились люди, з якими вам комфортно, то саме вони вас і підтримають і зможуть допомогти з адаптацією до мирного буденного життя.
Але якщо сама думка про повернення до колишнього роботодавця вас пригнічує, потрібно шукати щось нове.
Додам, що по останнім дослідженням, наші воїни хочуть, щоб в мирному житті їх робота мала сенс, приносила користь і вони готові будуть шукати ці нові сенси. Тобто якщо колишній або тепершній робтодавець не надасть вам ці сенси, ви точно будете рухатись далі.
2. Як шукати нове місце роботи?
За період, який ви були відсутні, на ринку праці глобально нічого не змінилось. Є робочі портали, де розміщують вакансії, є чати в Телеграм, є групи в Фейсбуці, є Лінкедін. Про всі інструменти пошуку ви можете дізнатись детальніше з відео «Частина 1 - Пошук роботи».
3. Як вести себе на співбесіді: про що варто говорити, а про що ні?
Співбесіда загалом стандартний процес і він теж не змінився за останній період. Вам потрібно буде розказати про себе і тут все як раніше до вашого досвіду в ЗСУ. Про період в ЗСУ краще говорити загальними фразами (бо скоріше за все є багато конфіденційної інформації, яку не варто розголошувати). Але ці фрази мають бути більше про компетенції та скіли, які ви використовували або здобули за період бойових дій.
Наприклад, за часів перебування в ЗСУ, я отримав нову спеціальність в стислі терміни. За один місяць я став Оператором дрону і виконув ці обовʼязки протягом такого-то періоду.
Можливо це звучить дуже аматорськи, але хочу зосередитись не на змісті, а саме на подачі інформації. Всю решту треша, який ви там пережили, саме на співбесіді можна залишити залаштунками. А така інтерпретація покаже вашу можливість швидко навчатись, освоювати нові навички та гнучкість до професійних викликів.
4. Якщо задають питання, на яке ви не можете чи не хочете відповідати?
Ви можете не відповідати. Це ваше право. Але краще не просто відмовлятись від відповіді, а пояснити, чому саме ви не можете дати відповідь.
Наприклад, якщо це конфіденційна інформація, ви можете прямо про це сказати. Думаю, вже всі рекрутери це розуміють і сприймуть нормально.
В усіх інших випадках, ви можете поясними це тим, що такі спогади викликають у вас болючі почуття і ви не готові зараз про це говорити. Або «я не впевнений, що моя відповідь на це питання допоможе оцінити мої професійні навички для цієї посади».
Важливим у всіх відповідях є те, як ви це кажете, наскільки щиро, а не роздратовано.
Можу вангувати, що питання у рекрутерів, керівників будуть різні і іноді не дуже приємні. Раджу не сприймати це на свій рахунок, ставтесь до цього як до стандартної процедури прийому на роботу.
Але якщо вас це обурює чи визиває негативні почуття, то краще не заходити в таку компанію. Прийміть це рішення для себе на старті і знайдіть ту компанію, де вас зрозуміють.
17 июн 2024
